Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 43 проміжні версії 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
==Нормативні документи==
<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду ==
Статтею 392 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі, - ЦК України) передбачено, що '''власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності''', якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також '''у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності'''.


Закон України «Про Оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закон України «Про судовий збір», Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації», Закон України « Про Нотаріат», Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.09.2012 р. № 1623/21935)
В той же час, згідно частиною четвертою статті 263 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.  
<br />


== Назва варіанту (Досудовий порядок) ==
Пунктом 7 ч. 1 Розділу XIII /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
<br />


=== Куди звернутися ===
'''''Таким чином, висновки щодо застосування норми права, викладені в рішенні Верховного Суду України підлягають застосуванню судами.'''''
<br />


До нотаріату.  
З Правової позиції викладеної в [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45910640 постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15] (№ в ЄДРСР 45910640) випливає наступне:
==== Вартiсть ====
<br />
Вартість розраховується відповідно до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.


=== Назва варіанту (Судовий порядок ) ===
''“'''за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено''', по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, '''якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.'''''
<br />
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
'''Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України'''.”


==== Куди звернутися ====
Згідно вимог установлених частиною першою статті 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], - '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
<br />
У разі неможливості врегулювання питання  щодо відновлення правовстановлюючого документу в досудовому порядку, єдиною можливістю вирішення цього  питання є звернення до суду з позовною заявою.


Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в статтях 175-177 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
==== Вартiсть ====


Визначається враховуючи положення, п.1 ч.2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] № 3674-VI від 08.07.2011 р. зі змінами.
'''При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються''' (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
<br />
Також беруться до уваги положення п. 2. ч.1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page) ст. 176  Цивільно процесуального кодексу України].
Для об’єктивного застосування вище наведеної норми також застосовуються положення  Закону України [[ http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2658-1)|«Про Оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»]] в ід 12.07.2001 р. № 2658.


==== Перелiк та зразки необхiдних документiв ====
== Сплата судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру ==
'''''Перелік документів, необхідних для підтвердження права власності у суді.'''''<br />
'''Згідно пункту 2 частини першої статті 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.'''<br>Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.


'''1) Технічна документація (технічний паспорт).'''
Відповідно до пункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:
 
* юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Технічний паспорт на квартиру являє собою план квартири (виконаний в масштабі), з докладним і вичерпним описом всіх характеристик приміщення. Технічний паспорт складається при первинній інвентаризації і є її результатом. Даний документ видається Комунальною Установою «Бюро технічної інвентаризації».<br />
* фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
 
У відповідності до частини першої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.<br>
 
[[Категорія:Житлове право]]
'''2) Довідка з КП «БТІ» про  право власності''' у разі якщо правочин на нерухомість вчинявся до 1 січня 2013 року. Функції державного реєстратора нерухомості до 31.12.2012 включно проводились саме цією установою то дана довідка може підтвердити факт на право власності. Але в зв’язку з веденням  закону [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4152-17 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації прав на нерухоме майно та їх обтяжень при їх державній реєстрації»], зареєстрованого в парламенті під № 9545 від 7 грудня 2011    такі функції з КП «БТІ» були зняті. <br />
 
3) Інформаційний витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з реєстру речових прав на нерухоме майно.  Якщо правочин був вчинений починаючи з 1 січня 2013 року то відомості про власника майна знаходяться в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Відповідно до З.У. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] від 01.07.2004 № 1952-IV  доступ до таких відомостей мають державні реєстратори, а саме нотаріуси які вчиняють правочини, та державні реєстратори які знаходяться при центрах надання адміністративних послуг. Інформація з даних реєстрів  може підтвердити факт власності квартири тій чи іншій особі.<br />
 
'''4) Будинкова книга (у разі наявності).'''
Інформаційно-довідкова книга, в якій містяться дані про житлове приміщення та про осіб, які в ній зареєстровані, відомості про власника житлового приміщення. На теперішній час у законодавстві  України термін «будинкова книга» фактично не використовується, останні законодавчо-правові згадки про «будинкову книгу» закріплено у Постанові Ради Міністрів СССР від 28.08.1974 року  [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0677400-74 №  677 «Про затвердження положення паспортної системи»]. Оскільки дана постанова на сьогоднішній день діюча, то «будинкову книгу» можна брати до уваги як один із доказів.
<br />
 
'''5) Довідка про склад сім’ї.'''
Відповідно до Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], від 11.12.2003 № 1382-IV  наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077  [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z2109-12 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів»]  довідка про склад сім’ї видається відповідним підприємством (організацією) або виконавчим органом сільської (селищної) ради за місцем реєстрації сім’ї уповноваженому власнику (співвласнику, наймачу) житлового приміщення/будинку, члену житлово-будівельного кооперативу. Довідка  ― документ, який містить опис та підтвердження юридичних та біографічних фактів конкретної особи (громадянина). В даній довідці вказується  кількість зареєстрованих осіб, в тому чи іншому житловому приміщенні  та визначається особа яка  є власником, або наймачем житла. У будь-якому випадку довідка видається за місцем реєстрації, або за місцем знаходження нерухомого майна.<br />
 
'''6) Акт про фактичне місце проживання.''' 
Акт – це документ, що підтверджує юридичний факт – фактичне проживання особи за конкретним адресом. Акт про встановлення фактичного місця проживання складається власником (співвласником, уповноваженою особою власника) у присутності сусідів-свідків та за їх підписами. Акт документально посвідчується адміністратором центру надання адміністративних послуг або керівником КП «ЖЕК», у разі якщо в будинку створено ОСББ то посвідчення акту покладено на голову ОСББ, або керівником підприємства на балансі якого перебуває житловий будинок .<br />
 
 
'''''Документ який визначає ринкову вартість нерухомого об’єкта для урахування в ціні позову.
'''''
<br />
 
'''Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.'''
<br />
Відповідно до ст. 49 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 «Про Нотаріат»] від 02.09.1993 № 3425-XII  нотаріус або  посадова  особа,  яка  вчиняє  нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України;  не подано відомості (інформацію) та  документи,  необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія  підлягає  вчиненню  іншим  нотаріусом  або  посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому,  що фізична  особа,  яка  звернулася  за вчиненням нотаріальної дії,  усвідомлює значення,  зміст,  правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з  проханням  про  вчинення  нотаріальної  дії  звернулась особа,  яка  в  установленому  порядку  визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин,  що  укладається  від  імені  юридичної  особи, суперечить  цілям,  зазначеним  у  їх  статуті  чи положенні,  або виходить за межі їх діяльності; особа,  яка  звернулася  з  проханням  про  вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа,  яка  звернулася  з  проханням  про  вчинення нотаріальної дії,  не внесла встановлені  законодавством  платежі, пов'язані з її вчиненням;<br />
 
У разі якщо нотаріус приймає рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
<br />

Поточна версія на 09:42, 4 серпня 2023

Нормативні документи

Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду

Статтею 392 Цивільного кодексу України (далі, - ЦК України) передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В той же час, згідно частиною четвертою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 ч. 1 Розділу XIII /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ ЦПК України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Таким чином, висновки щодо застосування норми права, викладені в рішенні Верховного Суду України підлягають застосуванню судами.

З Правової позиції викладеної в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15 (№ в ЄДРСР 45910640) випливає наступне:

“за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.”

Згідно вимог установлених частиною першою статті 30 ЦПК України, - позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в статтях 175-177 ЦПК України.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Сплата судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру

Згідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.
Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.

Відповідно до пункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:

  • юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
  • фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Визнання_права_власності_на_квартиру_у_зв’язку_із_втратою_правовстановлюючого_документу&oldid=44063