Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 5 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Визнання права власності, якщо правоустановлюючий документ втрачений ==
== Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду ==
У випадку якщо оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим в силу певних причин, та були вичерпані всі механізми урегулювання питання в загальному порядку то у власника нерухомого майна є право вирішити відповідні обставини в судовому порядку.  
Статтею 392 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі, - ЦК України) передбачено, що '''власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності''', якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також '''у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності'''.


Відповідно до положень статті 392 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В той же час, згідно частиною четвертою статті 263 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.  
=== '''Куди звертатись?''' ===
Відповідно до ч.1 статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.


При обранні суду для звернення із відповідною позовною заявою обов'язково необхідно враховати такі обставини.:
Пунктом 7 ч. 1 Розділу XIII /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.


Згідно вимог установлених ч.1 статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного Процесуального Кодексу України] усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції,
'''''Таким чином, висновки щодо застосування норми права, викладені в рішенні Верховного Суду України підлягають застосуванню судами.'''''
Положення ч. 1 ст. 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] зазначають '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
=== Порядок звернення? ===
Звернення до суду де загальною метою виступає усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним, особою подається '''''позовна заява про визнання права власності на нерухоме майно(квартиру) в зв'язку із втратою правоустановлюючого документу.'''''


'''Важливо!'''Необхідно враховувати, що згідно ч. 4 ст. 263 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (надалі, - ЦПК України, ЦПК) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд буде враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З Правової позиції викладеної в [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45910640 постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15] (№ в ЄДРСР 45910640) випливає наступне:  
Правовою позицією викладеній в [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45910640 постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15] (№ в ЄДРСР 45910640) взазначається наступне: За правилами статті 392 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) позов про визнання права власності може бути пред’явлено:П''о-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; По-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.''
== Позовна заява ==
Отже у разі звернення до суду з питання визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу, особою подається позовна заява, яка повинна бути оформлена у відповідності до вимог, що викладені в ст.ст. 175-177 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
[[Файл:Зразок позовної заяви про визнання права власності на квартиру у зв’язку з втратою правовстановлюючого документа.docx|альт=-|міні|-]]Положення ч. 3. статті 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] викладають, що сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом. Із наведенного необхідно зробити висновок, що при подачі позовної заяви особою, необхідно надати документи та докази, які зможуть підтвердити ті чи інші факти необхідні для вирішення правового питання.


== Перелік необхідних документів ==
''“'''за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено''', по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, '''якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.'''''
Для визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу в судовому порядку до позовної заяви необхідно додати:
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
1.
'''Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України'''.


== Розмір судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру ==
Згідно вимог установлених частиною першою статті 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], - '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
'''Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.'''<br>Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.


Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:
Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в статтях 175-177 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
 
'''При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються''' (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
 
== Сплата судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру ==
'''Згідно пункту 2 частини  першої статті 176 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.'''<br>Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.
 
Відповідно до пункту 2 пункту 1 частини другої  статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:
* юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
У відповідності до частини першої статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.<br>
== Судова практика ==
..
== Дивитись також ==
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Поточна версія на 09:42, 4 серпня 2023

Нормативні документи

Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду

Статтею 392 Цивільного кодексу України (далі, - ЦК України) передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В той же час, згідно частиною четвертою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 7 ч. 1 Розділу XIII /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ ЦПК України установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Таким чином, висновки щодо застосування норми права, викладені в рішенні Верховного Суду України підлягають застосуванню судами.

З Правової позиції викладеної в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15 (№ в ЄДРСР 45910640) випливає наступне:

за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред’явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.”

Згідно вимог установлених частиною першою статті 30 ЦПК України, - позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в статтях 175-177 ЦПК України.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Сплата судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру

Згідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.
Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.

Відповідно до пункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:

  • юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
  • фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.