Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Визнання права власності, якщо правоустановлюючий документ втрачений ==
== Визнання права власності, якщо правовстановлюючий документ втрачений ==
У випадку якщо оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим в силу певних причин, та були вичерпані всі механізми урегулювання питання в загальному порядку то у власника нерухомого майна є право вирішити відповідні обставини в судовому порядку.  
У випадку якщо оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим в силу певних причин, та були вичерпані всі механізми урегулювання питання в загальному порядку то у власника нерухомого майна є право вирішити відповідні обставини в судовому порядку.  


Рядок 15: Рядок 15:
Положення ч. 1 ст. 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] зазначають '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Положення ч. 1 ст. 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] зазначають '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
=== Порядок звернення? ===
=== Порядок звернення? ===
Звернення до суду де загальною метою виступає усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним, особою подається '''''позовна заява про визнання права власності на нерухоме майно(квартиру) в зв'язку із втратою правоустановлюючого документу.'''''
Звернення до суду де загальною метою виступає усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним, особою подається '''''позовна заява про визнання права власності на нерухоме майно(квартиру) в зв'язку із втратою правовстановлюючого документу.'''''


'''Важливо!'''Необхідно враховувати, що згідно ч. 4 ст. 263 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (надалі, - ЦПК України, ЦПК) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд буде враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
'''Важливо!'''Необхідно враховувати, що згідно ч. 4 ст. 263 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (надалі, - ЦПК України, ЦПК) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд буде враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Версія за 08:48, 31 липня 2023

Нормативні документи

Визнання права власності, якщо правовстановлюючий документ втрачений

У випадку якщо оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим в силу певних причин, та були вичерпані всі механізми урегулювання питання в загальному порядку то у власника нерухомого майна є право вирішити відповідні обставини в судовому порядку.

Відповідно до положень статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Куди звертатись?

Відповідно до ч.1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При обранні суду для звернення із відповідною позовною заявою обов'язково необхідно враховати такі обставини.:

Згідно вимог установлених ч.1 статті 23 Цивільного Процесуального Кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, Положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України зазначають позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Порядок звернення?

Звернення до суду де загальною метою виступає усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним, особою подається позовна заява про визнання права власності на нерухоме майно(квартиру) в зв'язку із втратою правовстановлюючого документу.

Важливо!Необхідно враховувати, що згідно ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України (надалі, - ЦПК України, ЦПК) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд буде враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Правовою позицією викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15 (№ в ЄДРСР 45910640) взазначається наступне: За правилами статті 392 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) позов про визнання права власності може бути пред’явлено:По-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; По-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позовна заява

Отже у разі звернення до суду з питання визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу, особою подається позовна заява, яка повинна бути оформлена у відповідності до вимог, що викладені в ст.ст. 175-177 ЦПК України .

До позовної заяви додаються:

  1. документ про сплату судового збору або зазначається підстава звільнення від сплати судового збору;
  2. документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);
  3. клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (за необхідності);
  4. копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно  ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії. Заявник, який подає документи в копіях, має вказати про наявність у нього або іншої особи оригіналу. Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї. Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України). Файл:Зразок позовної заяви про визнання права власності на квартиру у зв’язку з втратою правовстановлюючого документа.docx

Перелік необхідних документів

Положення ч. 3. статті 12 ЦПК України викладають, що сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом. Із наведенного необхідно зробити висновок, що при подачі позовної заяви особою, необхідно надати документи та докази, які зможуть підтвердити ті чи інші факти необхідні для вирішення правового питання.

Для визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу в судовому порядку до позовної заяви необхідно додати такі докази:

  1. Ксерокопії втрачених або пошкоджених правоустановлюючих документів;
  2. Копія технічного паспорту на житлову квартиру;
  3. Інформаційна довідка про нерухоме майно з Бюро технічної інвентаризації;
  4. Інформація(Витяг) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  5. Відмова про видачу дублікату правовстановлюючого документу.

Розмір судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.
Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:

  • юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
  • фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Судова практика

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19.03.2018 року у справі № 425/2728/17

Дивитись також.

Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

Відновлення втраченого правовстановлюючого документу