Визнання права власності на квартиру у зв’язку із втратою правовстановлюючого документу

Нормативні документи

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України «Про судовий збір»

Визнання права власності, якщо правоустановлюючий документ втрачений.

У випадку якщо оформити дублікати загублених правовстановлюючих документів не представляється можливим у силу певних причин, то у власника нерухомого майна є право вирішити відповідні обставини в судовому порядку.

Відповідно до положень статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Куди звертатись?

У разі звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно(квартиру) в зв'язку із втратою правоустановлюючого документу, треба враховувати наступне:.

Згідно вимог установлених ч. 1 ст. 30 ЦПК України, - позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Порядок звернення?

При зверненні до суду загальною метою виступає усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним.

Положення ч.1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України зазначають, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3. статті 12 ЦПК України сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом. В той же час, необхідно враховувати, що згідно ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України (надалі, - ЦПК України, ЦПК) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд буде враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Правовою позицією викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-318цс15 (№ в ЄДРСР 45910640)

взазначається наступне:

“За правилами статті 392 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) позов про визнання права власності може бути пред’явлено:

по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою;

по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення в особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.”

З наведеного виходить, що особою подається: Позовна заява про визнання права власності на об’єкт нерухомості.

Позовна заява

При зверненні до суду загальною метою виступає усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач, або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним.

Згідно ч. 3. статті 12 Цивільного процесуального кодексу України сторона повинна довести обставини, які мають значення для вирішення справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом.

Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в ст.ст. 175-177 ЦПК України.

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються (п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Розмір судового збору за подання позову про визнання права власності на квартиру

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається - вартістю майна.
Вказане передбачає подання відповідних даних (доказів) щодо визначення вартості майна, зокрема такі дані можуть міститись в звіті про оцінку майна, технічній характеристиці на квартиру,тощо.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:

• юридичною особою - становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
• фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Файл:Зразок позовної заяви про визнання права власності на квартиру у зв’язку з втратою правовстановлюючого документа.docx