Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та скасування державної реєстрації в судовому порядку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 42: Рядок 42:
Велика Палата Верховного Суду сформувала позицію, відповідно до якої '''спір про скасування державної реєстрації ОСББ не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв’язку з протиправним внесенням до реєстру суб’єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи.'''
Велика Палата Верховного Суду сформувала позицію, відповідно до якої '''спір про скасування державної реєстрації ОСББ не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв’язку з протиправним внесенням до реєстру суб’єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи.'''


Велика Палата також зауважила, що зазначений спір не є і таким, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин або у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Однак у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що подібні спори найбільш наближені до спорів, пов’язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи.
Велика Палата також зауважила, що зазначений спір не є і таким, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин або у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Однак, у [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77590175 постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду] дійшла висновку про те, що подібні спори найбільш наближені до спорів, пов’язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи.
А отже, цей спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства незалежно від суб’єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи.
 
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18)
'''Отже, цей спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства незалежно від суб’єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи.'''
 
Зазначена правова позиція викладена у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80224650 постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18)].


== Участь у справі кількох позивачів ==
== Участь у справі кількох позивачів ==
Відповідно до статті 47 ГПК України, позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарського процесуального кодексу України], позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.  
1) предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів;
2) права або обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов’язки.
 


'''Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:'''
# предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів;
# права або обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
# предметом спору є однорідні права і обов’язки.


== Перелік та зразки процесуальних документів. ==
== Перелік та зразки процесуальних документів ==
Детально ознайомитися із '''загальними вимогами''' до форми та змісту позовної заяви, а також із сумами судового збору можна за посиланням: [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]].
Детально ознайомитися із '''загальними вимогами''' до форми та змісту позовної заяви, а також із сумами судового збору можна за посиланням: [[Звернення до господарського суду]].


=== Зразок заяви ===
=== Зразок заяви ===

Версія за 11:56, 20 березня 2020

Нормативна база

Порядок створення та державної реєстрації ОСББ

Детально про поняття, особливості та порядок створення ОСББ дізнаєтеся за посиланням: Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Право на оскарження рішення про створення ОСББ

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 статті 20 Господарського процесуального кодексу України), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Проте, рішення загальних зборів можуть бути оскаржені в судовому порядку (частина 8 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Дана норма міститися також в Статутах ОСББ, які розроблені відповідно до Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, у пункті 11 розділу ІІІ якого вказано, що рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Тобто, якщо хоча б один співвласник обґрунтовано не погоджується з рішенням більшості, прийнятим на загальних зборах, він може звернутися до суду за місцезнаходженням ОСББ з позовною заявою про визнання недійсним певного рішення або частини рішення ОСББ.

Підстави оскарження рішення ОСББ

Підставами для оскарження можуть бути:

  1. Порушення процедури створення об'єднання, скликання і проведення установчих зборів об'єднання, передбаченої в статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";
  2. Порушення під час прийняття рішення на установчих зборах, визначених в статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;
  3. Інші підстави, які порушують норми законодавства про створення ОСББ, що діяли на момент проведення установчих зборів.

Позовна давність

Відповідно до вимог статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Підсудність спорів про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів ОСББ

Велика Палата Верховного Суду сформувала позицію, відповідно до якої спір про скасування державної реєстрації ОСББ не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв’язку з протиправним внесенням до реєстру суб’єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Велика Палата також зауважила, що зазначений спір не є і таким, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин або у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Однак, у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що подібні спори найбільш наближені до спорів, пов’язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи.

Отже, цей спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства незалежно від суб’єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18).

Участь у справі кількох позивачів

Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

  1. предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів;
  2. права або обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
  3. предметом спору є однорідні права і обов’язки.

Перелік та зразки процесуальних документів

Детально ознайомитися із загальними вимогами до форми та змісту позовної заяви, а також із сумами судового збору можна за посиланням: Звернення до господарського суду.

Зразок заяви

Файл:Позовна заява про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації.docx

Додатки до позовної заяви

До позовної заяви про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ та скасування державної реєстрації ОСББ слід додати такі документи:

  1. Копії письмових запитів до Правління та Голови ОСББ;
  2. Копії Статуту ОСББ;
  3. Копії протоколу загальних зборів;
  4. Інші документи (первинні бухгалтерські документи; письмове опитування тощо), у яких викладено рішення або які стосуються рішення та підтверджують порушення законодавства;
  5. Відповіді від органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
  6. Пояснення свідків.

Етапи скасування державної реєстрації ОСББ за рішенням суду.

Повідомлення судом держреєстратора про винесене рішення.

Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна судова адміністрація України забезпечує передачу держреєстратору примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) в день набрання рішенням суду законної сили.

Отже, суд, що виніс рішення про припинення ОСББ (за умови, якщо воно не було оскаржене), має зі спливом 10-ти днів із дня його проголошення надіслати таке рішення держреєтратору.

Внесення держреєстратором до ЄДР запису про перебування юридичної особи в стані припинення.

Суб’єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до ЄДР (частина 5 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

ВАЖЛИВО! Щодня на офіційному сайті Мін’юсту публікуються відомості про внесення до ЄДР записів про рішення про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідна інформація розміщується за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/publication_info.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у день унесення до ЄДР запису про те, що ОСББ перебуває в стані припинення, ця інформація передається центральному органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику (ДФС).

У результаті отримання відповідної інформації контролюючі органи вчиняють необхідні дії для подальшого зняття ОСББ з обліку платників податків (детальніше у розділі ХІ Порядок обліку платників податків і зборів).

Заходи ліквідатора щодо ліквідації ОСББ.

Відповідно до статті 111 Цивільного кодексу України ліквідатор:

  • письмово повідомляє кожного з боржників ОСББ про припинення об’єднання, заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників;
  • до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, окрім рахунка, який використовується для розрахунків із кредиторами;
  • уживає заходів щодо інвентаризації майна ОСББ, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває в третіх осіб;
  • здійснює звільнення працівників ОСББ;
  • подає контролюючим органам звітність за останній звітний період;
  • після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна ОСББ, перелік пред’явлених кредиторами вимог і результат їх розгляду (проміжний ліквідаційний баланс підлягає затвердженню судом);
  • здійснює виплату грошових сум кредиторам ОСББ, у т.ч. за податками, зборами, ЄСВ тощо (у разі недостатності коштів для задоволення вимог кредиторів організовує реалізацію майна юридичної особи);
  • після завершення розрахунків із кредиторами складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження судом та подає контролюючим органам;
  • розподіляє кошти ОСББ, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності (частина 3 статті 28 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»);.
  • передає архівним установам документи, що підлягають обов’язковому зберіганню (наприклад, відомості про виплату заробітної плати);
  • забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Внесення держреєстратором до ЄДР запису про припинення ОСББ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється щодо юридичних осіб протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після надходження документів, поданих для державної реєстрації припинення ОСББ.