Вивезення за кордон дітей та їх повернення в Україну. Право на спілкування (доступ) з дитиною

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 15:16, 15 червня 2022, створена Natalia.zaitseva (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенція про цивільно-правові аспект...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Вивезення дитини за кордон або на територію іншого регіону України під час воєнного стану

Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

Фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом (абзаци другий та третій частини третьої статті 313 Цивільного кодексу України).

Увага! В умовах воєнного стану виїзд за кордон дітей дозволяється без нотаріально посвідченої згоди іншого з батьків (усиновлювачів). Для уточнення інформації щодо перетину кордону з дитиною можна звернутися Державної прикордонної служби України: 0 800 218 808 або 1598 (багатоканальний номер для безкоштовних дзвінків з мережі фіксованого та мобільного зв'язку на території України); +38 (044) 527-63-63 (міський номер для дзвінків із України та із-за кордону, згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).

Умови перетинання державного кордону громадянами України у період дії воєнного стану, в тому числі дітьми, дітьми з інвалідністю; дітьми, хворими на тяжкі захворювання; дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування визначено пунктами 21-25 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила).

Детальніше див.: Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян

Відповідно до абзаців п’ятнадцятого, шістнадцятого пункту 23 Правил, після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов’язані протягом одного робочого дня звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий консульський облік. Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через Міністерство закордонних справ України поінформувати Міністерство соціальної політики України та Національну соціальну сервісну службу України про взяття дітей на консульській облік.

▶ Якщо законним представникам (батькові, матері, опікуну, піклувальнику) відомо, що дитина знаходиться на території України, але конкретне її місцезнаходження невідоме, потрібно звернутися до територіального органу Національної поліції України, оскільки відповідно до покладених на неї завдань поліція, зокрема розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом (пункт 7 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію").

▶ Якщо законним представникам (батькові, матері, опікуну, піклувальнику) невідомо до якої саме іноземної країни вивезено дитину, можна звернутися з відповідним запитом до Адміністрації Державної прикордонної служби України: https://dpsu.gov.ua/ua/Elektronne-zvernennya.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533, Адміністрація Державної прикордонної служби України відповідно до покладених на неї завдань організовує в установленому законодавством порядку здійснення прикордонного контролю та пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів і вантажів.