Відмінності між версіями «Вибір банківської установи для виплати/отримання заробітної плати»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: == Нормативна база == # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] # [https://zakon.rad...)
 
м (Inna.shara перейменувала сторінку з Вибір банківської установи для виплати/отриання заробітної плати на [[Вибір банківської установи для в...)
(Немає відмінностей)

Версія за 16:16, 14 травня 2020

Нормативна база

  1. Конституція України
  2. Закон України "Про оплату праці"
  3. Закон України "Про захист прав споживачів"

Статтями 43 та 46 Конституції України встановлено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оплату праці», забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Жодним законом України не передбачено обов'язку працівника укладати договір про відкриття рахунку для виплати заробітної плати з банком, вказаним Роботодавцем.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином не має законних підстав примушувати працівника отримувати заробітну плату в банку вибраному Роботодавцем.

Закон України Про захист прав споживачів

Стаття 19. Заборона нечесної підприємницької практики

...

4. Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

...

6. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином договір про відкриття «зарплатного» рахунку, який під примусом роботодавця укладає з банком працівник, може бути визнаний недійсним.