Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база:

Що таке індексація?

Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Хто проводить індексацію?

Індексацію грошових доходів громадян зобов’язані проводити всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи - підприємці, які використовують працю найманих працівників.

Коли необхідно проводити індексацію?

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. Підвищення грошових доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Які доходи підлягають індексації?

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Оплата праці у грошовому виразі, яка включає:

— оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками,
— доплати,
— надбавки,
— премії,
— гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством,
— інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пенсії з урахуванням (крім тих, які зазначені у п. 3 Порядку):

— надбавок,
— доплат,
— підвищень до пенсії,
— додаткової пенсії,
— цільової грошової допомоги на прожиття,
— пенсії за особливі заслуги перед Україною;
— щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії

Стипендії

Соціальні виплати:

— допомога по безробіттю,
— матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного,
— щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим),
— щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
— страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності.

Грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника


Які доходи не підлягають індексації?

Виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати:

— оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;
— допомога по тимчасовій непрацездатності;
— виплати, що зберігаються за працівником за час службового відрядження;
— виплати, що зберігаються за працівником за час щорічної та додаткової відпустки та ін.

Доходи громадян:

— від здачі в оренду майна,
— від акцій та інших цінних паперів,
— ведення селянського (фермерського) і особистого підсобного господарства,
— підприємницької діяльності, яка є для громадян джерелом грошових доходів від власності.

Державна соціальна допомога:

— малозабезпеченим сім’ям,
— на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням,
— на дітей одиноким матерям,
— по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Разові виплати:

— цільова разова матеріальна допомога,
— одноразова допомога при виході на пенсію,
— суми соціальних пільг,
— компенсації (крім виплат, визначених п. 2 Порядку №1078),
— винагорода за підсумками роботи за рік тощо.

Виплат відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

— допомога у зв’язку з вагітністю та пологами,
— допомога при народженні дитини,
— допомога на поховання,
— одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності,
— одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідальність за ненарахування та невиплату індексації

Розглядаючи питання відповідальності за ненарахування та невиплату індексації, насамперед треба пам’ятати, що суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду додаткової зарплати працівника, доходи (заробітна плата) якого індексуються. Саме тому відповідальність за порушення здійснення індексації зарплати аналогічна тій, яка передбачається при порушеннях нарахування основної заробітної плати та інших видів доходів працівника. Відповідно до ст. 117 КЗпПУ, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у разі затримки розрахунку при звільненні працівника виплатити йому середній заробіток за весь період затримки по день фактичного розрахунку. А ст. 237 Кодексу законів про працю передбачає надання робітникові матеріальної компенсації за завдану моральну шкоду. За несвоєчасне нарахування та виплату індексації заробітної плати передбачена в тому числі й адміністративна відповідальність. Так, згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недотримання встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форм власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Строки звернення до суду

Строки звернення до суду для вирішення трудових спорів визначаються у ст. 233 КЗпПУ. Згідно з ч. 1 даної статті, працівник може безпосередньо звернутися з відповідною заявою до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк із дня, коли він дізнав­ся або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а стосовно справ про звільнення – у місячний термін із дня отримання копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки. Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю, у разі порушення законодавства про оплату праці, людина має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким терміном.