Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату
Нормативна база:
- Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»
- ПОРЯДОК проведення індексації грошових доходів населення
- Кодекс законів про працю України
Що таке індексація?
Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Хто проводить індексацію?
Індексацію грошових доходів громадян зобов’язані проводити всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи - підприємці, які використовують працю найманих працівників.
Коли необхідно проводити індексацію?
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. Підвищення грошових доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Які доходи підлягають (не підлягають) індексації?
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Відповідальність за ненарахування та невиплату індексації
Розглядаючи питання відповідальності за ненарахування та невиплату індексації, насамперед треба пам’ятати, що суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати, входять до фонду додаткової зарплати працівника, доходи (заробітна плата) якого індексуються. Саме тому відповідальність за порушення здійснення індексації зарплати аналогічна тій, яка передбачається при порушеннях нарахування основної заробітної плати та інших видів доходів працівника. Відповідно до ст. 117 КЗпПУ, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у разі затримки розрахунку при звільненні працівника виплатити йому середній заробіток за весь період затримки по день фактичного розрахунку. А ст. 237 Кодексу законів про працю передбачає надання робітникові матеріальної компенсації за завдану моральну шкоду.
Строки звернення до суду
Строки звернення до суду для вирішення трудових спорів визначаються у ст. 233 КЗпПУ. Згідно з ч. 1 даної статті, працівник може безпосередньо звернутися з відповідною заявою до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а стосовно справ про звільнення – у місячний термін із дня отримання копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки. Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю, у разі порушення законодавства про оплату праці, людина має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким терміном.
