Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

Нормативна база.

• Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1060 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном»

Що необхідно для легального працевлаштування.

Останні роки в Україні спостерігається значна трудова міграція, яка із запровадженням безвізового режиму в рази збільшилась та не може залишитись поза увагою.

Громадяни України, які отримали біометричні паспорти, мають можливість виїзду до країн ЄС з діловою поїздкою, туристичною метою або в сімейних справах терміном до 90 днів протягом 180-денного періоду протягом року. При в’їзді до країни Шенгенської зони крім біометричного паспорту громадянам України слід також мати підтвердження мети поїздки, наявності місця проживання та фінансових коштів, наміру повернутися до місця постійного проживання та медичного страхування.

Для того, щоб легально працювати за кордоном потрібно отримати робочу візу. Наші співвітчизники найчастіше користуються послугами посередників у працевлаштуванні за кордоном (далі – посередники) та іноді намагаються зробити все самостійно, користуючись порадами знайомих. На жаль, досить частими є випадки, коли особи страждають від недобросовісних посередників у працевлаштуванні та, витративши чималі кошти, не отримують обіцяної роботи. Крім цього повернути гроші також фактично неможливо.

Поняття посередництва у працевлаштуванні.

Законодавством України визначено такий вид господарської діяльності, як посередництво у працевлаштуванні за кордоном.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вказана господарська діяльність підлягає ліцензуванню.

Господарська діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном – послуга, яка надається суб’єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб’єктом (іноземними суб’єктами) господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору (контракту) відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць (вакансій), включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, інформації про умови праці (п. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1060).

Ліцензійні умови для посередництва.

Згідно з чинним законодавством України посередники для здійснення своєї діяльності повинні отримати ліцензію від Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики). Під час особистого звернення до посередника запитайте у нього дату та номер наказу про видачу ліцензії та перевірте його наявність у відповідному розділі на офіційному сайті Мінсоцполітики. Слід зазначити, що починаючи з 01 січня 2017 року Мінсоцполітики видає ліцензії без паперового носія. Тобто, у посередника буде знаходитися лише копія наказу про видачу ліцензії. Відсутність ліцензії означає лише одне – посередник працює нелегально.

Також зверніть свою увагу, що посередник має право надавати сприяння у працевлаштуванні виключно до країн, які зазначені в документах, поданих ним до Міністерства соціальної політики. Даний факт легко перевірити, скориставшись реєстром ліцензіатів з посередництва за кордоном. Тобто, якщо посередник згідно вищезазначеного реєстру, має право здійснювати посередництво щодо працевлаштування, наприклад у Австрії, то незаконною буде пропозиція допомоги у працевлаштуванні в іншій країні.

Після отримання ліцензії посередник повинен забезпечити певні умови здійснення свої діяльності. Так, діяльність посередника має здійснюватися виключно в офісному приміщенні, в якому повинна бути розміщені інформаційні матеріали щодо працевлаштування за кордоном (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копія ліцензії, перелік держав, в яких можливе працевлаштування, вакансії, умови праці і проживання, витяги із відповідних законодавчих актів тощо).

Посередник має право отримувати плату виключно після укладення особою трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем та підписання акту наданих послуг.

Посередник зобов’язаний мати укладені договори з іноземними партнерами. На прохання він повинен надати копію такого договору (на зрозумілій для особи мові), номери телефонів людей, які були його клієнтами і можуть підтвердити його порядність. Інформацію такого змісту можна також отримати на різноманітних інтернет-форумах, в соціальних мережах або інших інтернет-ресурсах.

Роботодавцям також в обов’язковому порядку необхідна інформація щодо навичок та вмінь, які мають їхні потенційні працівники. Відомості такого змісту шахраям взагалі непотрібні, адже вони в дійсності не мають наміру нікого забезпечувати роботою. У випадку відсутності у посередника інтересу щодо навиків та досвіду роботи – будьте обережні у процесі співпраці.

Також ні в якому випадку не слід надавати оригінал паспорта своїм потенційним роботодавцям. Для оформлення робочої візи вистачить лише його копії, а оригінал необхідний під час перетину державного кордону.