Розірвання договору підряду та повернення сплачених коштів
Практика свідчить, що майже кожен другий укладений договір порушується на стадії його виконання. Іноді порушення є незначними або ж сторони, знаючи, що їм вдасться врегулювати свої стосунки неформально, не звертають на це належної уваги. Незважаючи на таку "толерантність", відносини сторін нерідко заходять у глухий кут, і тоді вже не залишається нічого іншого, як надсилати одна одній претензії або звертатися до суду. Поговоримо про те, як захиститися від недобросовісних дій контрагента в майбутньому, укладаючи договір.
Нормативно правова база:
Дострокове одностороннє розірвання договору
Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.
Сторони договору можуть передбачити:
- що кожна з них однаковою мірою за однакових обставин або ж кожна за різних обставин та однаковою мірою має право на одностороннє розірвання договору;
- що сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб'єктивних або об'єктивних обставин;
- що сторони можуть також змінити чи конкретизувати правила щодо розірвання договору, установлені законом.
Законодавством (ст. 651 ЦК, ст. 188 ГК**) передбачено правило: "Розірвання договорів здійснюється за згодою сторін, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором".
Тобто для того щоб розірвати договір, необхідно дійти обопільної згоди та оформити таку згоду належним чином або ж, якщо згоди досягти не вдається, звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Винятки із цього правила встановлюються договором або законом.
Відносно можливості розірвання договору в односторонньому порядку внаслідок прямої вказівки закону зазначимо, що таке можливе за умови, що спеціальна норма закону щодо того чи іншого виду договорів передбачає таку можливість.
ПРИКЛАД 1
Статтею 849 ЦК передбачено, що, коли за договором про виконання робіт (підряд) підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Відмова від договору однієї зі сторін - це і є одностороннє розірвання договору.
Таких прикладів щодо різних видів договорів можна наводити безліч. Проте далеко не завжди закон надає можливість розірвати договір в односторонньому порядку без звернення до суду (відмовитися від договору), навіть якщо друга сторона допускає порушення договору.
ПРИКЛАД 2
Власник автомобіля, який знаходиться у заставі, вирішив передати його в оренду. При цьому наймач не був попереджений про те, що авто заставлене, хоча ст. 769 ЦК говорить про обов'язок наймодавця повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Тобто порушення зобов'язання є беззаперечним. Проте таке порушення не дає наймачеві права на розірвання договору в односторонньому порядку (законом не передбачено). Аби розірвати такий договір оренди, наймачеві доведеться звертатися до суду.
Ще один момент, пов'язаний з розірванням договору в односторонньому порядку, розглянемо на прикладі.
ПРИКЛАД 3
Щодо розірвання договору найму (оренди) норми ЦК та ГК вступають у колізію. Стаття 782 ЦК передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі , якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців поспіль. Натомість у ст. 291 ГК категорично зазначено: одностороння відмова від договору оренди не допускається. З урахуванням того, що по відношенню до господарських договорів ця норма ГК є спеціальною порівняно з нормою ЦК, договір оренди, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт господарювання, не можна розірвати в односторонньому порядку - тільки за взаємною згодою сторін чи за рішенням суду. Це правило не може бути змінено сторонами, що б вони там не писали у своєму договорі.
Судове врегулювання:
Матеріальна шкода
Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при затопленні квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
Моральна шкода
За приписом частини першої статті 1167 Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно п. 4-5 постанови № 4 від 31.03.95 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди,та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позовна заява
При зверненні до суду Вам необхідно буде:
- скласти позовну заяву відповідно до вимог ст.ст.175-177 Цивільно-процесуального кодексу України);
- до позовної заяви обов`язково додати такі документи:
- акт про затоплення квартири;
- документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;
- квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб які звільнені від сплати судового збору (згідно ЗУ “Про судовий збір”)
Судові витрати
Слід звернути увагу на положення цивільного законодавства, що регулює порядок розподілу судових витрат. Так, згідно п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно до ст. 133 ЦПК України:
- Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
- До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:
- на професійну правничу допомогу;
- пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
- пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
- пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 141 ЦПК України:
- Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
- Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:
- у разі задоволення позову - на відповідача;
- у разі відмови в позові - на позивача;
- у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, при збиранні належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів виникають значні шанси отримати перемогу у справі і як наслідок відшкодувати судові витрати, в тому числі витрати на проведення експертизи.
