Влаштування до притулку особи, яка постраждала від домашнього насильства

Нормативна база

• Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"
• Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"
• Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 "Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 273 "Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року"

Загальна інформація

У відповідності до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать, зокрема, притулки для постраждалих осіб.

Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі - спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, насильства, зокрема сексуального, пов’язаного із збройним конфліктом (відповідно до пункту 1 Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 ).

Притулок утворюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - засновники). Притулок може бути юридичною особою, яка має самостійний баланс, реєстраційні рахунки, або структурним підрозділом іншого закладу/установи соціального чи іншого спрямування (закладу соціального захисту, соціального обслуговування, охорони здоров’я тощо).

Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання, іноземні неурядові організації, міжнародні організації, фізичні особи - підприємці, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, відповідно до законодавства можуть долучатися до утворення притулку та забезпечення його функціонування на засадах державно-приватного партнерства.

Основні завдання притулку

• забезпечення місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування постраждалих осіб;
• надання постраждалим особам за місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування комплексної допомоги (психологічних, соціально-побутових, соціально-медичних, інформаційних, юридичних та інших послуг) на основі оцінки їх потреб та індивідуального підходу до особи з урахуванням віку, статі, стану здоров’я та соціального становища;
• надання соціальних послуг, зокрема представництва інтересів, відповідно до Закону України “Про соціальні послуги”.

==== Напрямки діяльності притулку ====*створення безпечних умов для перебування постраждалих осіб у притулку;

• створення соціально-побутових умов для перебування постраждалих осіб у притулку (забезпечення в межах наявних ресурсів продуктами харчування, надання можливості збереження документів, користування душем, пральною машиною, м’яким інвентарем тощо);
• забезпечення захисту прав та інтересів постраждалих осіб шляхом надання відповідних послуг, а також співпраці з іншими суб’єктами надання комплексної допомоги постраждалим особам;
• надання психологічних послуг постраждалим особам;
• забезпечення у разі потреби госпіталізації постраждалої особи;
• організація надання юридичних послуг (консультацій, правничої допомоги у підготовці документів, необхідних для захисту прав та законних інтересів постраждалих осіб), інформування про можливість отримання безоплатної правничої допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правничої допомогу";
• надання інформаційних та інших консультативних послуг, необхідних для комплексної допомоги постраждалим особам, зокрема інформації про їх права і можливості отримання дієвої допомоги;
• сприяння відновленню прав постраждалої особи, реалізація яких унеможливлюється (ускладнюється) внаслідок вчинення насильства (допомога у працевлаштуванні тощо);
• сприяння постраждалим особам у пошуку альтернативного придатного безпечного місця перебування чи направлення їх для отримання послуг до інших загальних і спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб у разі, коли в притулку недостатньо місць або необхідні послуги не надаються;
• проведення заходів у межах соціально-реабілітаційних програм з урахуванням індивідуальних потреб постраждалої особи;
• сприяння у разі потреби забезпеченню транспортування постраждалих осіб до місць отримання ними необхідних послуг, які у притулку не надаються;
• провадження іншої діяльності відповідно до законодавства та положення про притулок.

Особи, які мають право на влаштування до притулку

• Повнолітня постраждала особа, направлена:

-       структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству;

-       уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;

-       центром соціальних служб;

-       мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам.

• Особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі.
• Дитина у разі її прийняття до притулку разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.
• Внутрішньо переміщені особи, іноземці та особи без громадянства приймаються до притулку на загальних підставах.

Притулок протягом однієї доби інформує службу у справах дітей та відповідний підрозділ органу Національної поліції у разі направлення до нього матері/батька або особи, яка їх замінює, з дитиною.

Наявність у постраждалої особи громадянства іншої держави/ довідки про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/посвідки на тимчасове проживання/посвідки на постійне проживання або відсутність громадянства не є підставою для відмови їй у наданні послуг притулку.

Особи, які не влаштовуються до притулку

• з ознаками гострих інфекційних та венеричних захворювань;
• з інфекційними захворюваннями шкіри та волосся, хворі на туберкульоз;
• за інших обставин, що свідчать про безпосередню небезпеку постраждалої особи або для інших осіб.

Зазначені постраждалі особи підлягають невідкладному направленню до закладів охорони здоров’я з одночасним повідомленням відповідно до законодавства про факт вчинення щодо них насильства.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Перебування у притулку особи, яка вчинила насильство стосовно постраждалих осіб, які перебувають у притулку та перебування в одній будівлі притулку повнолітніх постраждалих осіб різної статі.

Порядок влаштування особи, яка постраждала від домашнього насильства до притулку

1.     Отримання направлення, яке видається одним із суб’єктів:

• структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству;

• уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;
• центром соціальних служб;
• мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам.

2.     Особиста заява постраждалої особи, до якої додається копія документа, що посвідчує особу (за наявності).

3.     Видача наказу директора притулку або керівника закладу/установи про влаштування або відмову у влаштуванні постраждалої особи до притулку.

• Наказ видається не пізніше ніж через три робочих дні з дати подання особистої заяви постраждалою особою або отримання її поінформованої згоди.
• В наказі зазначається працівник, відповідальний за організацію та надання допомоги (послуг) постраждалій особі.

4.     Оцінка потреб постраждалої особи та забезпечення укладення договору про надання послуг (протягом трьох робочих днів з дати видання наказу про влаштування постраждалої особи до притулку).

5.     Складення плану індивідуальної роботи з постраждалою особою та забезпечення його виконання.

6.     Вжиття заходів до захисту персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі відсутності в постраждалої особи документа, що посвідчує особу:

• Відповідальний працівник разом із суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству протягом трьох робочих днів з дня її звернення вживають організаційні заходи, спрямовані на сприяння постраждалій особі в отриманні необхідного документа та подання його копії до притулку.
• У разі коли протягом цього часу з поважних та незалежних від постраждалої особи причин не отримано документа, що посвідчує її особу, відповідні заходи вживаються протягом строку, достатнього для отримання необхідного документа, при цьому постраждала особа продовжує перебувати у притулку та отримувати всі необхідні послуги.

Строк перебування постраждалої особи у притулку

Строк перебування постраждалої особи у притулку не може перевищувати трьох місяців.

Продовження строку перебування притулку:

• у разі потреби та за результатами виконання плану індивідуальної роботи з постраждалою особою;
• строк її перебування у притулку може бути продовжено до шести місяців;
• про продовження строку перебування постраждалої особи у притулку видається наказ директора притулку або керівника закладу/установи соціального чи іншого спрямування;
• вносяться зміни до договору про надання послуг;
• переглядається/коригується індивідуальний план роботи.

Підстави для вибуття з притулку

• Виявлення, умов за яких особа не має право на влаштування у притулку, а саме:

-       перебування особи у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

-       особа має ознаки гострих інфекційних та венеричних захворювань;

-       наявність психічних захворювань у гострій стадії, хронічних психічних захворювань у стадії загострення, пограничних станів, що супроводжуються розладами поведінки, шкідливими для хворого та інших осіб;

-       наявність інфекційних захворювань шкіри та волосся, хворі на туберкульоз;

-       за інших обставин, що свідчать про безпосередню небезпеку постраждалої особи або для інших осіб.

• Відмова від укладення або продовження строку дії договору про надання послуг притулку.
• Письмова заява постраждалої особи.
• Розв’язання проблемних питань постраждалої особи, які були підставою для влаштування.
• Відмова від проходження медичного огляду.
• Розголошення інформації про притулок (місцезнаходження, персонал, осіб, які в ньому перебувають або залучаються до його роботи).
• Закінчення строку перебування.
• Порушення правил внутрішнього розпорядку.
• Умисне перешкоджання постраждалою особою в отриманні документа, що підтверджує її особу.
• Смерть постраждалої особи.

Вартість послуг

Надання притулком послуг постраждалим особам здійснюється на безоплатній основі в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг, затвердженими Мінсоцполітики.

Зміст та обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначається індивідуально залежно від її потреб і зазначається в договорі про надання соціальної послуги.

Притулок може надавати платні соціальні послуги (у межах наявних можливостей) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 12 «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку»

Інформація про притулки для  осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі

Притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі функціонують у усіх регіонах України, крім Донецької, Луганської, Тернопільської, Чернігівської областей.

Детальніше ознайомитися з їх переліком, режимом роботи та адресами можна за посиланням.

Додаткова інформація

На базі Урядового контактного центру працює цілодобовий сервіс доступний за номером 15-47. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними. Для громадян, які перебувають за кордоном номер телефону +38 (044) 284-19-43 (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку).

На «гарячій» лінії працівниками Урядового контактного центру:

- реєструютьється звернення або повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей в Єдиній системі опрацювання звернень, опрацьовують звернення та надсилають державним органам за належністю;

- надаютьється перша невідкладна психологічна допомога або консультація, а також подаються контактні дані загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб або інших надавачів соціальних послуг обласного, районного рівня та рівня територіальної громади для надання належної психологічної допомоги та реєструється факт надання консультації в Єдиній системі опрацювання звернень;

- подається постраждалій особі або її законному представнику (якщо він не є кривдником) вичерпна інформація про права постраждалої особи, соціальну, медичну, психологічну, безоплатну правничу допомогу, а також послуги, якими вона може скористатися, про право вимагати відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, та про вжиті до кривдника заходи.

Якщо Ви опинились у складних життєвих обставинах, спричинених стихійним лихом, насильством чи його реальною загрозою, якщо стали жертвою торгівлі людьми, зверніться до Національної поліції України за номерами телефонів: 102 або 0 800 500 202.

Для дітей працює Національна дитяча «гаряча» лінія, на яку можна звернутися за телефонами: 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів). Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 по 16.00.

Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії» – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації з надання психологічної допомоги ГО „Ла Страда-Україна” 0800500335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного). Це безкоштовна гаряча лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства та торгівлі людьми. Запити, з якими можна звернутися:

1. попередження домашнього насильства;
2. попередження торгівлі людьми;
3. попередження гендерної дискримінації, дискримінації в трудовій сфері;
4. правничі питання;
5. евакуація;
6. виїзд жінок та дітей за кордон, пов'язаний з війною;
7. дискримінація, пов'язана з війною;
8. психологічна підтримка та кризове консультування.

Контакти центрів з надання безоплатної правничої допомоги можна знайти на сайті Координаційного центру з надання правничої допомоги. Єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

Номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).

З інформацією стосовно власних дій, правилами безпеки у разі загрози фізичного, економічного, сексуального або психологичного насильства можна ознайомитись на сторінці Проекту, спрямованого на забезпечення потреб жінок та дівчат-підлітків, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства «Розірви коло» за та на сайті Громадської організації «Ла Страда – Україна».

Цікаво! Рекомендації щодо організації роботи притулків для жертв насильства щодо жінок і жертв домашнього насильства в рамках Проекту Ради Європи "Боротьба з насильством щодо жінок та дітей в Україні"