Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Підстави позбавлення батьківських прав

Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.

Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

  1. Не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.
  2. Ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
  3. Жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо).
  4. Є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками).
  5. Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (примушення до праці або використання праці дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, використання праці, що спричиняє істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, використанням дитячої праці в шкідливому виробництві тощо), примушують її до жебракування та бродяжництва (систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб тощо). 
  6. Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:

  • не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
  • не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
  • не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
  • не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
  • не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
  • не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (пункт 16 Постанови Пеленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

Випадки відсутності підстав для позбавлення батьківських прав

Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо). 

Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина (пункт 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

Відповідно частини другої статті 164 Сімейного кодексу України не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав:

  • коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти, є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва.

Факт застосування до одного з батьків запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який унеможливлює виконання ним батьківських обов'язків, не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20).

Судовий розгляд

Хто має право звернутися з позовом до суду

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

  • одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;
  • закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  • органу опіки та піклування;
  • прокурора;
  • самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви

До позовної заяви необхідно додати документи та інші докази, що обґрунтовують позовні вимоги та підтверджують інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Примірний перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви:

  • документ, що посвідчує особу, РНОКПП сторін (за наявності);
  • свідоцтво про народження дитини;
  • свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу або рішення суду про розірвання шлюбу;
  • акт обстеження умов проживання;
  • письмовий висновок органу опіки та піклування (за наявості);
  • рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
  • відомості з виконавчої служби про наявність заборгованості за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;
  • довідка з навчального закладу, закладу хорони здоров'я про відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, незабезпечення медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання тощо;
  • вирок суду (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини);
  • відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з дитиною або іншим членом сім’ї;
  • довідка з закладу охорони здоров'я про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію, перебування на обліку психоневрологічних закладів;
  • письмові пояснення свідків;
  • аудіо-, фото-, відеофайли тощо.

Участь органів опіки та піклування при розгляді справи судом

При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок (висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав) щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів (частина 4, 5 статті 19 Сімейого кодексу України).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Участь дитини при розгляді справи судом

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд в свою чергу має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (частина 2 та 3 статті 171 Сімейного кодексу України).

Підсудність справи

Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються в порядку цивільного судочинства в загальному позовному провадженні за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування того з батьків (відповідача), якого хочуть позбавити прав із додержанням форми та змісту позовної заяви, визначеної статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови до одного із батьків, якого хочуть позбавити батьківських прав, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням його майна чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позовна заява про позбавлення батьківських прав обох батьків, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з них за вибором позивача.

Чи можливе позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території України

Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших. В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Для кожного населеного пункту, який залишився на тимчасово окупованій території змінено територіальну підсудність, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану. З переліком судів, територіальну підсудність яких змінено або територіальну підсутність яких відновлено можна ознайомитись тут.

Вартість

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у 2024 році - 1211,20 грн.).

Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору на сайті "Судова влада".

Перелік осіб, які мають право на звільнення від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях визначений статтею визначені статтею 5 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (стаття 8 Закону України "Про судовий збір").

Наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері)

Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.

Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:

  1. втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;
  2. перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);
  3. втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
  4. не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);
  5. не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо); 
  6. втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);
  7. втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).

Увага! Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Влаштування дитини при позбавленні батьківських прав

Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або постановити рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін.

Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

У випадку відсутності передати дитину зазначеним родичам, дитина передається на опікування органу опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату.

Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною?

Згідно статті 168 Сімейного кодексу України мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. 

З цією метою необхідно подати до суду відповідну заяву про надання  права на побачення.

Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Чи можливо відмовитися від дитини?

Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура оспорювання батьківства.

В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Поновлення батьківських прав

Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх поновити в судовому порядку лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.

Судова практика

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Позбавлення_батьківських_прав:_підстави_та_порядок_розгляду&oldid=51422