Порядок реєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди батька

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 06:22, 15 квітня 2024, створена Kyiv4.kyiv (обговорення | внесок) (зміна розміру судового збору)

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до статей 7,155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Визначення місця проживання дитини
Вік дитини Як визначається місце проживання дитини Сімейний кодекс України Цивільний Кодекс України Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини
до 10 років визначається за згодою батьків* "Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків" (ч.1 ст. 160 СКУ) "Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків* ..." (ч.4 ст. 29 ЦКУ) "Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (шляхом подачі позову про визначення місця проживання дитини)" (ч. 1 ст. 161 СКУ)
від 10 до 14 років визначається за спільною згодою батьків* та самої дитини "Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини" (ч.2 ст.160 СКУ) "Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків*..., якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна." ( ч.3 ст. 29 ЦКУ) "У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом." ( ч.3 ст. 29 ЦКУ)
від 14 до 18 років дитині дається вибір з ким з батьків* проживати "Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою" (ч.3 ст.160 СКУ) "Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом."( ч.3 ст. 29 ЦКУ) "Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування" та з 16 років виїхати за межі України (ч.3 ст. 313 ЦКУ) В віці від 14 років дитина стає суб'єктом переговорів між батьками щодо визначення місця проживання.

* усиновлювачами або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" батьки або інші законні представники зобов’язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

У разі коли місце проживання батьків або інших законних представників дитини задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається (пункт 18 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" (далі - Порядок).

"Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування)." (пункт 31 Порядку)

Спосіб декларування (реєстрації) місця проживання:

  • шляхом фізичного звернення в органи ЦНАП з документами (Центри надання адміністративних послуг або іншими виконавчими органи сільських, селищних, міських рад);
  • онлайн, в додатку чи порталі Дія.

Декларування місця дитини віком до 14 років

Подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку (пункт 33 Порядку).

Детальніше див.: Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини

У випадку, якщо один з батьків не надав згоди на реєстрацію місця проживання дитини з другим з батьків, реєстрація місця проживання дитини здійснюється на підставі рішення суду чи органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини.

Декларування місця дитини віком від 14 років

Дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання батьків* чи одного з них без їх згоди. Дитина самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж місце проживання батьків чи законних представників, за згодою батьків чи закони представників чи одного з них. " (пункт 14-15 Порядку)

У разі коли місце проживання батьків або інших законних представників дитини задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

У разі декларування місця проживання, у тому числі з одночасним зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), батьками або одним з них разом з дитиною (дітьми) віком до 14 років на кожного з них формуються окремі декларації протягом 24 годин, які надсилаються до органу реєстрації.

У разі декларування місця проживання у гуртожитку на період здобуття освіти така згода не надається. Особа, яка є здобувачем освіти і проживає в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти, декларує своє місце проживання в такому гуртожитку згідно з Порядком.

Місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини (пункт 16 Порядку).

Детальніше див.: Порядок електронного декларування місця проживання

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У разі ненадання одним із батьків згоди реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 Порядку.

Дозвіл щодо перереєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди одного з батьків

Дозвіл щодо перереєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди одного з батьків надається за результатами подання заяви в службу у справах дітей (вона ж орган опіки, інколи документи в цю службу можливо подати через органи ЦНАП).

Документи, що необхідно надати для отримання дозволу:

  • заява;
  • копія ідентифікаційного коду;
  • копія паспорта громадянина України;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
  • довідка про склад сім'ї, в якій зазначено, що мама (батько) виховує дитину одна (один);
  • характеристика з навчального закладу, в якій зазначено, що мама (батько) участі у вихованні дитини не приймає;
  • довідка про сплату аліментів;
  • довідка про заборгованість по сплаті аліментів (у разі наявності);
  • письмова відмова батька про реєстрацію місця проживання дитини.

Заяву з документами можна подати як особисто так і направити поштою. Дозвіл надається на безоплатний основі на протязі 30 днів з моменту звернення в випадку позитивного розгляду та повноти поданих документів.

Вирішення спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися:

  • органом опіки та піклування (вони ж комісія в справах дітей, цей орган функціонує при органах місцевого самоврядування: сільких, селещних, міських радах в вашій територіальній громаді а в великих містах функціонують як відділи у справах дітей при районних адміністраціях і підпорядковуються міським радам).
  • судом (шляхом подачі позову про визначення місця проживання дитини в суд за місцем реєстрації відповідача).

Різниця між рішенням органу опіки (вона ж комісія у справах дітей) та судом полягає в наступному:

Питання Орган опіки та піклування (комісія в справах дітей) Суд
в строках 30 днів в середньому декілька місяців (залежить від загруженості суду та явки/позиції відповідача)
в вартості безкоштовно за позов до суду доведеться сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1211.20 грн. станом на весну 2024 р.);
в формі подачі заяви в орган опіки та піклування заява може бути подана в довільній формі, немає суворих вимог до її оформлення до суду необхідно подати правильно оформлену позовну заяву з додатками згідно вимог Цивільно процесуального кодексу України, що потребує або тривалого вивчення або залучення фахівця,
в юридичній силі та черговості дозвіл щодо перереєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди одного з батьків надається органом опіки. Орган опіки не може скасувати рішення суду рішення суду має вищу силу, проте рекомендується перед зверненням до суду звернутись до органу опіки та вирішити спір щодо місця проживання дитини там, та звертатись до суду в разі його невиконання, оскільки судом в ході розгляду справи буде з'ясовуватись чи вжито позивачем досудові способи врегулювання і суд часто опирається в своїх рішеннях на рішення органу опіки, проте не заборонено звертатись напряму до суду минуючи орган опіки та піклування з можливістю отримання рішення суду про визначення місця проживання дитини.

Також якщо є спір між батьками його можна спробувати врегулювати іншими способами, наприклад шляхом переговорів між батьками з залученням медіатора, сімейного психолога чи особи яка являється авторитетною для обох з батьків.

Див. також