Встановлення фактів реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 07:14, 19 січня 2024, створена Olena.horodytska (обговорення | внесок)

(різн.) ← Попередня версія | Затверджена версія (різн.) | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Розгляд справ про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення

Відповідно до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд в окремому провадженні, зокрема розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

Предметом встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення у суді є:

  • існування факту реєстрації;
  • якщо відповідний запис в органах РАЦСу не зберігся (відсутність архіву або відповідної книги реєстрації, а також за наявності книги, проте за відсутності запису в ній);
  • якщо у поновленні такого запису органи РАЦСу відмовили у встановленому законом порядку;
  • запис може бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації події.

Важливо зазначити, що судом не встановлюються факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а лише встановлюється факт їх реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і ті відмовилися їх поновити, або вони можуть бути відновлені тільки на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації.

Відмова відповідного органу у поновленні запису підтверджується його письмовим висновком, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення вказаного факту.

Особи, які мають право на звернення із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення

Із заявою про порушення справи можуть звернутися особи, для яких наявність факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення може породжувати юридичні наслідки.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" із заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутись подружжя або кожен з них. Якщо заяву подано лише одним з подружжя, другий з них залучається до участі у справі як заінтересована особа.

Отже,із такою заявою мають право звернутися:

  • особи, стосовно яких був здійснений реєстраційний запис, члени їх сім'ї;
  • законні представники неповнолітніх та недієздатних;
  • спадкоємці померлих.

Зміст заяви про встановлення факту

Згідно із статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно міститися:

  1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  2. причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  3. докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Перелік доказів та документів до заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення

До заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення можуть додаватися такі документи та докази:

  • довідка архіву органів РАЦСу, що підтверджує факт втрати у цих органах запису, та висновок районного (міського) відділу (бюро) РАЦСу про відмову в поновленні запису акта цивільного стану.
  • докази, що підтверджують наявність цього юридичного факту (документи, акти, листи ділового та особистого характеру, які містять інформацію про реєстрацію усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, наприклад: довідку архіву РАЦСу про те, що актовий запис втрачено, довідки церковних архівів та інших установ, які реєстрували шлюб, виписку з паспорта, в яких є відмітка (штамп) про реєстрацію чи розірвання шлюбу, документи ділового характеру (анкети, особові справи), свідоцтва про народження дітей, де батьками зазначені заявники, актові записи про народження дітей, домові книги, показання свідків щодо факту реєстрації шлюбу, інші документи, які містять інформацію про реєстрацію чи розірвання шлюбу).

Підсудність справ та розміри судового збору

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 Цивільного процесуального кодексу України).

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду (частина друга статті 316 Цивільного процесуального кодексу України). Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

За подання до суду заяви у справах окремого провадження ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Станом на 2024 рік судовий збір становить - 605, 60 грн.

Судова практика

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Встановлення_фактів_реєстрації_шлюбу,_розірвання_шлюбу,_усиновлення&oldid=46528