Право на спадкування співмешканця: цивільної жінки або цивільного чоловіка
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Сімейний кодекс України
- Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»
Можливості успадкування особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У разі залишення спадкодавцем заповіту на користь цивільної дружини або чоловіка означає, що він самостійно реалізував свою волю з приводу всього майна (як повністю, так і в частині), і права (а разом з ними і певні обов'язки) переходять у власність цивільної дружини або чоловіка.
Згідно ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України, встановлюється, що проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу не являє собою підставу для виникнення у цих суб'єктів прав, а також обов'язків подружжя.
Це означає, що прирівнювати цивільного чоловіка або дружину до спадкоємців першої черги (діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки) неможливо, тому вони можуть прийняти спадщину відповідно до п. 1 ст 1264 ЦК України як спадкоємці 4-тої черги (проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини).
Але при цьому в статті 74 СК України встановлено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. За відсутності відповідного договору та при наявності спільного майна цивільного подружжя, вказане питання вирішується в судовому порядку шляхом звернення до суду з позовною заявою у якій необхідно не лише встановлювати факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, а також з вимогою про визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання (у випадку відсутності спору про визнання майна як спільної сумісної власності). При наявності рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю, цивільний чоловік або дружина спадкують один після одного при відсутності спадкоємців попередніх черг, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Навіть у такому випадку є декілька виключень, що надають право на сападкування після смерті цивільної дружини /чоловіка шляхом змінити черговість спадкування (ст. 1259 ЦК України). Статтею 1259 ЦКУ закріплено два шляхи зміни черги:
- договірний (черговість може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині);
- судовий (спадкоємець за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані).
Ознаки проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:
- спільне проживання чоловіка і жінки;
- спільний побут;
- взаємні права і обов’язки.
Щодо ознак проживання однією сім'єю висловився Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі N 1-8/99 серед яких:
- наявність спільних витрат;
- спільний бюджет;
- спільне харчування;
- купівля майна для спільного користування;
- участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
- надання взаємної допомоги;
- наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
- інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.
Порядок встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження.
Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається в порядку окремого провадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).
Важливо зазначити, що якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, то суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи то суддя, - залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).
Докази про встановлення факту проживання однією сім'єю
Доказом проживання однією сім'єю можуть бути такі документи:
- довідки або інші документи про склад сім’ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання, що підтверджують факт спільного проживання), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”;
- свідчення мінімум 2-х осіб (показання свідків не можуть бути єдиною підставою),
- документи, що підтверджують спільні витрати, ведення спільного господарства, придбання майна в інтересах сім`ї, тощо.
