Затримання особи, яка вчинила злочин за межами України
Нормативна база
- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права
- Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)
- Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Офісe генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідування, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 613/380/93/228/414/510/2801/5 "Про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол"
Порядок затримання особи, яка вчинила злочин за межами України
Відповідно до статті 582 КПК України затримання на території України особи, яка розшукується іноземною державою у зв’язку із вчиненням кримінального правопорушення, здійснюється уповноваженою службовою особою. Уповноваженою службовою особою вважається особа, до повноважень якої належать здійснення затримання в порядку законодавства України, в даному випадку - це працівники Національної поліції України, Служби безпеки України тощо.
Затримання особи, яка вчинила правопорушення за межами України, може здійснюватися лише за однією підставою - наявністю достатніх даних, що вказують на вчинення цією особою правопорушення за межами України та оголошення її у розшук іноземною державою у зв'язку із вчиненням такого правопорушення.
Затриманню передує оголошення особи у міждержавний або міжнародний розшук. Оголошення підозрюваного (обвинуваченого) у розшук пов'язано з тим, що відповідні заходи розшуку, вжиті державою - ініціатором розшуку, не призвели до встановлення або затримання розшукуваної особи. Зокрема, міждержавний розшук - це комплекс розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів, що здійснюються Національним центральним бюро Інтерполу на території держав-учасниць Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу відповідно до норм міжнародного права.
Про затримання негайно інформується прокурор, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання. Повідомлення прокурору, до якого додається копія протоколу затримання, повинно містити докладну інформацію щодо підстав та мотивів затримання.
Прокурор, отримавши повідомлення, перевіряє законність затримання особи, яка розшукується компетентними органами іноземних держав, та негайно інформує відповідну регіональну прокуратуру, яка протягом шістдесяти годин після затримання повідомляє відповідний центральний орган України, який протягом трьох днів інформує компетентний орган іноземної держави.
Про кожен випадок затримання громадянина іноземної держави, який вчинив злочин за межами України, відповідна регіональна прокуратура також повідомляє Міністерство закордонних справ України.
Затримана особа негайно звільняється у разі, якщо:
1) протягом шістдесяти годин з моменту затримання вона не доставлена до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу тимчасового або екстрадиційного арешту;
2) встановлено обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється.
Порядок затримання таких осіб та розгляду скарг про їх затримання здійснюється відповідно до статей 206 та 208 КПК України з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІХ КПК України.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права визначає такі важливі засади, яких слід дотримуватись при застосуванні будь-якого, зокрема й екстрадиційного затримання. Особа, затримана за кримінальним обвинуваченням, у терміновому порядку має бути доставлена до судді або іншої посадової особи, якій належить за законом право здійснювати судову владу. Особа, позбавлена волі внаслідок тримання під вартою, має право на розгляд її справи в суді, щоб цей суд міг невідкладно винести постанову щодо законності її затримання і прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
