Ухилення від призову на строкову військову службу

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальна інформація

Важливо! Згідно ст.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Військовий обов’язок включає:

  • підготовку громадян до військової служби;
  • приписку до призовних дільниць;
  • прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
  • проходження військової служби;
  • виконання військового обов’язку в запасі;
  • проходження служби у військовому резерві;
  • дотримання правил військового обліку.

Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».

Відповідно до Законів України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу” громадяни, які ухиляються від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних (перевірочних) зборів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Адміністративна відповідальність

Нез’явлення військовозобов’язаного,призовника або резервіста до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв’язку з призовом на строкову військову службу, а за іншим викликом, тягне адміністративну відповідальність за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За цією ж статтею військовозобов’язаний,призовник або резервіст несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть якщо це вчинено ними з метою ухилення в майбутньому від призову на військову службу.

Згідно статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність

Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу - кримінальний проступок, що передбачений статтею 335 КК України та карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Склад кримінального правопорушення

Об’єкт кримінального правопорушення

Родовим об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу є суспільні відносини, що забезпечують безпеку та обороноздатність України.

Згідно зі статті 17 Конституції України захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Безпосереднім об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу є встановлений відповідно до чинного законодавства порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення проявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

Призов на строкову військову службу - це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування Збройних сил та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування). Ухилення може полягати:

  • в підробці документів про хворобу,
  • від’їзді із місця постійного проживання,
  • умисному спричиненні собі тілесного ушкодження або іншої хвороби,
  • симуляції хвороби,
  • підкупі працівників військкомату ,
  • в прямій відмові від несення обов’язків військової служби.

Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту отримання повного або тимчасового звільнення від військової служби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробка документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстав кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на строкову військову службу.

Готування до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 335 КК України, не тягне кримінальної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 14 КК України.

При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призовної дільниці для відправлення у військову частину, проступок є закінченим з моменту нез’явлення призовника до призовної дільниці.

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

  • перешкода стихійного характеру,
  • хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
  • смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про відмову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому порядку не звільняють особу від обов’язку з’явитися для проходження строкової військової служби.

Початком проходження військової служби для призовників є день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату. Тому особа, яка прибула у районний (міський) військкомат і була відправлена у військову частину, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за статтями 407, 408 або 409 КК України.

Суб’єкт кримінального правопорушення

Суб’єктом є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу і якому не надано відстрочку.

Статтею 18 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу" визначено категорії громадян України, які звільняються від призову на строкову військову службу в мирний час.

Не підлягають призову на строкову військову службу, тобто не є суб’єктами розглядуваного проступку особи:

  • не досягли 18 років;
  • які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
  • які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
  • які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
  • батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
  • які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
  • які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
  • які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
  • які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
  • які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
  • яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.
  • та ін.

Важливо! Підлягають виключенню з військового обліку особи засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу. Те саме стосується осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

Особи, виконання якими військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять невійськову (альтернативну) службу на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване на підставах, передбачених законодавством.

Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релігійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб’єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина України від військового обов’язку, й те, що він проживає за кордоном.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка, - протягом дії відстрочки.

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов’язків військової служби чи до нез’явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за статтями 27 і 335 КК України, а за відповідних обставин і за статтями 121, 122, 125, 130, 133 Кримінального кодексу України (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), 358 чи 366 Кримінального кодексу України (якщо нею було підроблено відповідні документи).

Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 335 КК України характеризується прямим умислом. Якщо призовник не з’явився на призовний пункт у зв’язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Ухилення_від_призову_на_строкову_військову_службу&oldid=43496