Ухилення від призову на строкову військову службу

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Загальна інформація

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Військовий обов’язок включає:

  • підготовку громадян до військової служби;
  • приписку до призовних дільниць;
  • прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
  • проходження військової служби;
  • виконання військового обов’язку в запасі;
  • проходження служби у військовому резерві;
  • дотримання правил військового обліку.

Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».

Відповідно до Законів України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу” громадяни, які ухиляються від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних (перевірочних) зборів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

Адміністративна відповідальність

Нез’явлення військовозобов’язаного або призовника до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв’язку з призовом на строкову військову службу, а за іншим викликом, тягне адміністративну відповідальність за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За цією ж статтею військовозобов’язаний або призовник несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть якщо це вчинено ними з метою ухилення в майбутньому від призову на військову службу.

Згідно статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, - тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність

Ухилення від призову на строкову військову службу - злочин, що передбачений статтею 335 Кримінального кодексу України та карається обмеженням волі на строк до трьох років. Слід зазначити, що в більшості випадків судами призначається умовне покарання.

Склад злочину

Об’єкт злочину

Родовим об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу є суспільні відносини, що забезпечують безпеку та обороноздатність України.

Згідно зі статті 17 Конституції України захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Безпосереднім об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу є встановлений відповідно до чинного законодавства порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.

Об’єктивна сторона злочину

Об’єктивна сторона злочину проявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

Призов на строкову військову службу - це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування Збройних сил та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування). Ухилення може полягати:

  • в підробці документів про хворобу,
  • від’їзді із місця постійного проживання,
  • умисному спричиненні собі тілесного ушкодження або іншої хвороби,
  • симуляції хвороби,
  • підкупі працівників військкомату ,
  • в прямій відмові від несення обов’язків військової служби.

Злочин є закінченим з моменту отримання повного або тимчасового звільнення від військової служби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробка документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстав кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на строкову військову службу.

Готування до вчинення злочину, передбаченого ст. 335 КК України, не тягне кримінальної відповідальності згідно з ч. 2 ст. 14 КК України.

При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призовної дільниці для відправлення у військову частину, злочин є закінченим з моменту нез’явлення призовника до призовної дільниці.

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються:

  • перешкода стихійного характеру,
  • хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
  • смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про відмову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому порядку не звільняють особу від обов’язку з’явитися для проходження строкової військової служби.

Початком проходження військової служби для призовників є день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату. Тому особа, яка прибула у районний (міський) військкомат і була відправлена у військову частину, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за статтями 407, 408 або 409 КК України.

Суб’єкт злочину

Суб’єктом злочину є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу і якому не надано відстрочку.

Статтею 18 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу" визначено категорії громадян України, які звільняються від призову на строкову військову службу в мирний час.

Не підлягають призову на строкову військову службу, тобто не є суб’єктами розглядуваного злочину особи:

  • які не досягли 18 років;
  • на день відправки на строкову військову службу вже досягли 27 років;
  • які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
  • які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
  • батько (мати), рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра яких, під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних, загинули чи померли, або стали особами з інвалідністю;
  • які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
  • яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання;
  • які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
  • які припинили громадянство України,
  • особи жіночої статі.
  • та ін.

Важливо! Підлягають виключенню з військового обліку особи засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу. Те саме стосується осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

Особи, виконання якими військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять невійськову (альтернативну) службу на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване на підставах, передбачених законодавством.

Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релігійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб’єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина України від військового обов’язку, й те, що він проживає за кордоном.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка, - протягом дії відстрочки.

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов’язків військової служби чи до нез’явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за статтями 27 і 335 КК України, а за відповідних обставин і за статтями 121, 122, 125, 130, 133 Кримінального кодексу України (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), 358 чи 366 Кримінального кодексу України (якщо нею було підроблено відповідні документи).

Суб’єктивна сторона злочину

Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 335 КК України характеризується прямим умислом. Якщо призовник не з’явився на призовний пункт у зв’язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.

Див. також