Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання

Нормативна база

• Кримінально-виконавчий кодекс України
• Закон України "Про пробацію"
• Порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі затверджений наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019року

Поняття, основні функції та завдання уповноваженого органу з питань пробації

Пробація - це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого (п.6, ч.1 ст. 2 Закону України «Про пробацію»).

 Метою наглядових та соціально-виховних заходів є забезпечення безпеки суспільства шляхом виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.

Функції уповноваженого органу з питань пробації під час здійснення нагляду при виконанні судових рішень, що набрали законної сили, законів про амністію, актів про помилування:

• веде облік засуджених осіб;
• викликає засуджених осіб до уповноваженого органу з питань пробації;
• роз’яснює засудженим особам порядок та умови відбування покарання;
• здійснює контроль за виконанням засудженою особою обов’язків, встановлених законом та покладених на неї судом;
• здійснює профілактичні та виховні бесіди із засудженою особою;
• відвідує засуджену особу за місцем проживання (у разі необхідності) з метою забезпечення контролю за поведінкою та способом життя;
• здійснює збір інформації, необхідної для оцінки ризиків вчинення повторних кримінальних правопорушень (далі - оцінка ризиків);
• проводить оцінку ризиків;
• здійснює спільно із службами у справах дітей ознайомлювальні, профілактичні бесіди з батьками неповнолітніх, їх законними представниками, членами сім’ї з метою усунення причин і умов, які спонукали до вчинення кримінального правопорушення;
• уживає заходів щодо недопущення, а в разі настання - до негайного припинення порушень вимог судових рішень;
• організовує першочергові заходи з виявлення засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме;
• звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених осіб, місцезнаходження яких невідоме;
• раз на три місяці надсилає до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів Національної поліції України запити з метою з’ясування випадків учинення засудженими особами нових кримінальних правопорушень, а також з’ясування випадків учинення засудженими особами адміністративних правопорушень;
• у разі отримання інформації про вчинення засудженими особами нових кримінальних правопорушень надсилає запити до компетентних органів, які здійснюють досудове розслідування відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, з метою отримання інформації про внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та копії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу стосовно засудженої особи або повідомлення слідчого, що такий захід не застосовувався;
• за зверненням слідчого, який здійснює досудове розслідування стосовно засудженої особи, що перебуває на обліку в уповноваженому органі з питань пробації, надає інформаційну довідку на таку особу, а також відомості щодо невідбутої частини як основного, так і додаткового покарання на час вчинення злочину;
• погоджує виїзд за межі України засудженим особам, яким встановлено законом або покладено судом обов’язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
• у разі необхідності, але не менше ніж раз на три місяці, стосовно засуджених осіб, яким заборонено виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, надсилає запити до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України із зазначенням номера особової справи для встановлення факту перетину засудженими особами державного кордону. Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України у місячний строк після отримання таких запитів за наявності відомостей для однозначної ідентифікації осіб надає інформацію про перетинання засудженими особами державного кордону на виїзд з України та їх повернення в Україну без погодження уповноваженого органу з питань пробації.

Функції територіальних органів Національної поліції України під час здійснення нагляду за засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

Територіальні органи Національної поліції України виконують:

• ухвали суду та клопотання (подання) уповноваженого органу з питань пробації про передання матеріалів для проведення подальших розшукових заходів за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, щодо осіб, місцезнаходження яких невідоме;
• ухвали суду про привід засуджених осіб, які ухиляються від явки до суду, у зв’язку з розглядом внесеного уповноваженим органом з питань пробації клопотання (подання), форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку.

Підрозділи інформаційно-аналітичної підтримки територіальних органів Національної поліції України за запитами персоналу уповноваженого органу пробації надають інформацію щодо розшуку, притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності засуджених осіб, які перебувають на обліку в уповноваженому органі з питань пробації.

Після отримання повідомлення у вигляді сповіщення про засуджену особу ці підрозділи забезпечують унесення таких відомостей засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» до відповідних баз (банків) даних єдиної інформаційної системи МВС.

Органи, що здійснюють нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється:

• уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого;
• стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

До соціально-виховної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, можуть залучатися:

• працівники органів державної влади;
• органів місцевого самоврядування;
• громадські об’єднання;
• релігійні та благодійні організації.

Порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням

Відповідно до ст. 164 Кримінально-виконавчого кодексу України, уповноважений орган з питань пробації:

• веде облік засуджених протягом іспитового строку;
• роз’яснює засудженим порядок виконання обов’язків, покладених на них судом;
• здійснює нагляд за засудженими;
• вживає заходів з припинення порушень судових рішень;
• організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
• звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
• здійснює інші повноваження, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України та Законом України "Про пробацію".

У разі призову засудженого на строкову військову службу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки надсилається копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби.

Згідно з п. 10 Глави 1 Розділу ІХ Порядку стосовно звільнених з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, уповноважений орган з питань пробації здійснює контроль з таких питань:

• відмова жінки від дитини, передання дитини до будинку дитини, дитячого будинку або інтернату (пансіону) закладу загальної середньої освіти, дитячого будинку-інтернату;

• зникнення з місця проживання;

• ухилення жінки від виконання батьківських обов’язків;

• виконання покладених судом обов’язків;

• вчинення правопорушень, що призвели до накладення адміністративних стягнень.

Щокварталу уповноважений орган з питань пробації надсилає запити до служби у справах дітей щодо отримання інформації про виконання засудженою жінкою батьківських обов’язків.

Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані:

• виконувати обов'язки, які покладені на них судом;
• повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
• з'являтися за викликом до зазначеного органу.

Відповідно до п. 9 Глави 1 Розділу ІХ Порядку у разі якщо звільнений від відбування покарання з випробуванням з незалежних від нього обставин не може виконати обов’язки, покладені на нього судом, він звертається з заявою до уповноваженого органу з питань пробації про заміну таких обов’язків, за необхідності долучає до заяви копії підтвердних документів. Уповноважений орган з питань пробації перевіряє отримані відомості та у разі їх підтвердження надсилає до суду обґрунтоване клопотання про зміну таких обов’язків.

Обчислення іспитового строку

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, відповідно до ч.1 ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

 Якщо засуджений не виконує обов’язки, встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов’язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

 Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.

Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов’язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об’єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

У разі вчинення засудженим адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення адміністративних стягнень, із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда.

У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.