Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 21:05, 18 жовтня 2022, створена Iurii.pichuhin (обговорення | внесок) (уточнення та редагування граматичних помилок)

Нормативна база

Визначення поняття та правовий статус свідка

Свідок – це фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань (частина перша статті 65 КПК України).

  • Заборонено викликати і допитувати в якості свідка певну категорію осіб, а саме:
    захисників, представників потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, законних представників потерпілого та цивільного позивача у кримінальному провадженні щодо обставин, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника;
  • адвокатів – про відомості, які становлять адвокатську таємницю;
  • нотаріусів – про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;
  • медичних працівників та інших осіб, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи – про відомості, які становлять лікарську таємницю;
  • священнослужителів – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
  • журналістів – про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
  • суддів та присяжних - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали;
  • осіб, які брали участь в укладенні та виконанні угоди про примирення в кримінальному провадженні, – про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з участю в укладенні та виконанні угоди про примирення;
  • осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо дійсних даних про їх особи;
  • осіб, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи безпеки, – щодо цих даних;
  • експертів - щодо роз’яснення наданих ними висновків (частина друга статті 65 КПК України).

Заборонено допитувати як свідків осіб, які мають право дипломатичної недоторканності, якщо немає їх згоди, та працівників дипломатичних представництв, якщо не має згоди представника дипломатичної установи. При цьому, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом даних осіб, зобов’язані роз’яснити їм право відмовитися давати показання.

Увага! Особи, передбачені пунктами 1-5 частини другої статті 65 КПК України, з приводу зазначених довірених відомостей можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довірила зазначені відомості (частина третя статті 65 КПК України).

Пунктом 1 частина третьої статті 87 КПК України передбачено процесуальну гарантію недопустимості отримання показань від свідка, якого надалі буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, а отримані за вказаних обставин докази в обов’язковому порядку визнаються такими, що отримані з істотними порушенням прав людини й основоположних свобод.

Права свідка

Свідок, поряд з іншими учасниками процесу має права:

  1. знати у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується;
  2. користуватися під час свідчень та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;
  3. відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення, а також показання щодо вищезазначених відомостей, які не підлягають розголошенню;
  4. давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;
  5. користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам’яті;
  6. на відшкодування витрат, пов’язаних з викликом для давання показань;
  7. ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження;
  8. заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
  9. заявляти відвід перекладачу (частина перша статті 66 КПК України).

Обов'язки свідка

До обов’язків свідка належать:

  1. прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
  2. давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
  3. не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків (частина друга статті 66 КПК України).

Відповідальність свідка

Злісне ухилення від явки

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (стаття 135 КПК України).

За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом (частина друга статті 67 КПК України).

Відповідно до статті 133 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати свідка для допиту, якщо є достатні підстави вважати, що він може дати показання, які мають значення для кримінального провадження.

До свідка, який без поважних причин не прибув на виклик, може бути застосовано привід - примусове супроводження особи, до якої він застосовується.

Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик (стаття 138 КПК України).

Неправдиві показання

За завідомо неправдиві показання або за відмову за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду, крім випадків, передбачених КПК України, свідок несе кримінальну відповідальність.

Не підлягає кримінальній відповідальності свідок за відмову давати показання під час провадження досудового розслідування або в суді щодо:

До близьких родичів та членів сім’ї відносяться – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частина перша статті 3 КПК України).

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Правовий_статус_свідка,_його_права,_обов’язки_та_відповідальність&oldid=39652