Безвізовий режим з ЄС: правила перетину кордону

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Які причини та умови скасування Європейським Союзом віз для українців?

Намір Європейського Союзу скасувати візи для українців очікувано став темою для українських ЗМІ, для обговорення блогерами, експертами та політиками. У квітні Єврокомісія офіційно запропонувала скасувати візи для громадян України. Тим, хто їздить до країн ЄС часто та надовго, доведеться контролювати кількість днів, проведених в країнах Євросоюзу без візи. Без віз можна перебувати на території ЄС в 90-денний період на кожні 180 днів. Оскільки ця система підрахунків може видаватися непростою (вона ускладнилася від 2013 року), Єврокомісія розробила онлайн-інструмент – шенгенський калькулятор – для тих, что часто подорожує до ЄС. Форма підрахунку на офіційному сайті Єврокомісії – не найзручніша, та в мережі є чимало альтернативних калькуляторів, в тому числі на туристичних сайтах; саме ними рекомендуємо користуватися. Прорахунок може обернутися для вас недопуском на кордоні (при в’їзді у Шенгенську зону) або навіть депортацією (при виїзді чи при випадковій перевірці документів під час перебування). Офіційно принцип обрахунку формулюється так: в Шенгені можна перебувати не більше 90 днів «за будь-який 180-денний період». На практиці це означає, що відлік ведеться на 180 днів назад від дати перетину кордону в’їзду чи виїзду. Не можна провести в Шенгенській зоні 89 днів, виїхати на день і повернутися на ще 90 днів, заявивши, що це почався новий 180-денний період – доведеться почекати за межами ЄС три місяці. Наприклад, якщо ви вперше в’їхали до ЄС 1 грудня 2015 року, пробули до 31 грудня (31 день), потім з 7 січня по 7 лютого (32 днів), і з 1 по 20 березня (20 днів), а після цього захочете знову в’їхати в квітні, то у вас залишиться тільки тиждень дозволеного перебування. І якщо в’їжджаючи до Шенгену 1 травня, матимете зворотній квиток на 10 травня, прикордонник має право повернути вас до України. Та по завершенні 180 днів від дати першого в’їзду ваші грудневі дні почнуть «згорати».

Що потрібно мати для перетину кордону без візи?

При перетині кордону без візи потрібен біометричний паспорт, дійсний щонайменше протягом трьох місяців після планованої дати повернення. подорожуючий має бути готовий підтвердити намір повернутися назад. Наприклад, показати зворотній квиток або пояснити, чому його немає (приміром, якщо ви плануєте повертатися з Польщі до України автобусом і плануєте купити квиток на місці). У роз’ясненні для мешканців безвізової Боснії на сайті представництва ЄС чітко зазначено, що доказом платоспроможності є не лише готівка, а також банківські картки. А для перевірки дійсності картки – у випадку, якщо вона знадобиться – подорожуючий може скористатися обладнанням на території пункту перепуску або ж його можуть попросити сконтактувати із банком, який випустив картку. Додатково зазначається, що подорожуючий може взагалі не мати грошей, і це не буде порушенням, якщо приймаюча сторона бере на себе всі витрати. Це – не така вже й рідкісна ситуація. Велика кількість запрошень на міжнародні заходи та конференції містять такий пункт, і достатньо лише показати його прикордоннику. Нагадаємо, це – інформація з офіційного роз’яснення ЄС про правила функціонування безвізового режиму. Підсумовуючи перелік документів, варто зазначити: на практиці легкість проходження кордону переважно залежатиме від вашої готовності чітко та вмотивовано відповісти на два традиційних питання: щодо мети поїздки та дати повернення. І це – точно ті питання, які прикордонник ставить і сьогодні, за наявності візи. Будь-яке хвилювання, втім, як і надмірно самовпевнена поведінка, може спонукати прикордонника до більш пильного контролю. Особливої пильності варто очікувати у перший період дії «безвізу», особливо тим, хто поїде за кордон з новим біометричним паспортом, в якому не зафіксована ваша позитивна візова історія. В цьому разі не буде зайвим взяти з собою попередній паспорт, в якому є і візи, і штампи про перетин кордону. Доказом того, що масового надмірного контролю не буде, є приклад інших держав, які вже пройшли шлях України.

Які особливості реформування безвізового режиму?

Прогрес у реформах та позитивна історія роботи безвізового режиму формуватимуть сприятливий фон для подальшого безпроблемного перетину кордону громадянами України. Звісно, безвізовий режим не дає права на працевлаштування. Для цього буде потрібний трудовий контракт чи то запрошення на роботу, на підставі якого оформлюється національна робоча віза або посвідка на проживання. Робота в країнах Євросоюзу без офіційного дозволу є порушенням, за яке на порушника чекає депортація та заборону в’їзду до ЄС. Крім того, спроби виїхати на нелегальні заробітки можуть зазнати провалу. Країни ЄС вживають серйозних заходів для протидії економічній міграції під прикриттям статусу біженця. У Фінляндії змінюють політику навіть щодо громадян Іраку, рівень безпеки в якому, на думку європейців, зріс. За Женевською конвенцією, біженець – це той, хто залишив країну «внаслідок достатньо обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідування через свою расу, релігію, національність, належність до певної соціальної групи або політичні погляди і не може або не бажає скористатися захистом своєї країни». При цьому ключовий фактор – не військовий конфлікт на території держави, а нездатність держави надати своїм громадянам захист. Європа в цілому вважає безпечними неокуповані регіони України. Російська окупація і збройний конфлікт охоплюють близько 7% території України. А це означає, що переселенці можуть отримати захист і в своїй державі. Деякі країни, як-от Німеччина, взагалі призупинили розгляд подань про притулок від громадян України. І хоча України наразі немає в запропонованому Єврокомісією загальноєвропейському списку «безпечних» країн походження, та вона вже є у відповідних національних списках Болгарії, Люксембургу та Великої Британії. Вкрай низький рівень середніх доходів не означає фінансової неспроможності абсолютної більшості українців. Безумовно, Україна фантастично бідна країна, а мільйони українців – лише виживають. Середня зарплатня, за даними Держстату, нижча за 5 тис. грн, мінімальна – 1450 грн. Але при цьому в Україні функціонує потужна тіньова економіка, забезпечуючи більшу фінансову спроможність українців порівняно з офіційними даними.

Які витрати осіб під час подорожі за безвізовим режимом?

Витрати на саму подорож до ЄС також можуть виявитися порівняно невеликими. Наприклад, з Києва до словацького Кошице можна дістатися за 345-360 грн (135-150 – плацкарт до Мукачева, 212,5 – автобус до Кошице), до Варшави – за 500-600 грн автобусом, або навіть за 410, якщо їхати потягом до Львова, а звідти вже – автобусом. З Дніпропетровська чи Харкова до Варшави можна доїхати за 800-900 грн автобусом або за 500-600 грн потягом з пересадкою на автобус у Львові. Гірше з доступністю авіаційного сполучення, де ціни на найдешевші рейси до найближчих країн часто вимірюються сотнями євро, однак і цю ситуацію може змінити підписання угоди про «відкрите небо» з ЄС і прихід на український ринок європейських лоукостів, які, ймовірно, знизять ціни на деякі рейси до 1-2 тис. грн. Безперечно, найбідніша частина українців не зможе дозволити собі навіть такі витрати. Проте навіть статистика подорожей до ЄС із візовим режимом доводить: відсоток тих, хто зможе поїхати за кордон в найближчі роки, суттєво вищий, ніж ті пакистанські 2,2%. А безвізовий стане реальною перевагою для багатьох подорожуючих.

Які вимоги щодо «візових» та «безвізових» іноземців?

Важливо відзначити, що у прикордонному кодексі є п'ять вимог, які поширюються як на «візових», так і на «безвізових» іноземців. В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які: 1) мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо); 2) можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС; 3) мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (це – пряма цитата із прикордонного кодексу); 4) не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС; 5) не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин. Для тих, хто не має біометричного паспорта, до цього переліку додається шостий пункт – потрібно мати в паспорті чинну візу. У четвертому пункті йдеться, зокрема, про тих українців, хто був депортований з держав-членів ЄС із забороною в’їзду на певний термін (приміром, на рік або на п'ять років). Передусім йдеться про порушників візового режиму – тих, хто нелегально працював в ЄС, хто лишився в ЄС на довший термін, ніж передбачено візою, а також про злочинців, засуджених в державах-членах ЄС і висланих на Батьківщину. І якщо термін заборони в’їзду для конкретної людини ще не вийшов, можна бути впевненим: її точно «завернуть» на кордоні. Це, до речі, може створити для України серйозні проблеми. Кількість тих, кому заборонений в’їзд до ЄС, достеменно невідома, та напевно йдеться про сотні чи навіть тисячі людей. Візові порушники у перші ж тижні безвізу можуть поїхати на кордон, де отримають купу відмов та погіршать статистику держави. У п’ятому пункті (особи, що становлять міжнародну або кримінальну небезпеку) йдеться про тих, хто є у базах Інтерполу або Європолу; ще один приклад – ті, хто останнім часом подорожував до Сирії чи Ірану. Таких людей досить небагато навіть у масштабах України. Візовий режим є доволі архаїчним інструментом, саме тому ЄС поступово скасовує його для інших держав. Зберігає його лише для тих держав, у яких є високий рівень візових відмов; Україна вже давно не є такою. Головна мета візової та прикордонної перевірок – переконатися в тому, що людина не планує порушувати міграційні правила. Якщо спрощено, то в ЄС є два ключових правила для подорожуючих: не працювати без робочої візи та дотримуватися так званого «правила 90 днів» (перебування в Шенгені не більше 90 днів на кожні 180 днів). Саме ці правила є ключовими і саме їх перевірятиме прикордонник. А тепер повертаємося до законодавства ЄС, до прикордонного кодексу. Перелік документів, про які може спитати прикордонник, наведений у додатку 1 до нього і залежить від мети поїздки. Для бізнес-поїздок (відряджень) це: - запрошення на зустріч; - інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини; - квиток на виставку чи зібрання, якщо метою поїздки є їх відвідування. Необхідно звернути увагу на те, що для бізнес-поїздок зворотний квиток не входить до переліку обов’язкових документів, і це логічно – часом бізнес-візит може затягнутися. Для туризму або приватних поїздок необхідним є: - бронювання проживання або запрошення (не офіційне «візове», а «довільне»), якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів; - зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не є вимогою); - маршрут чи план вашої поїздки. Причому законодавство ЄС надає подорожуючому право довести свою доброчесність різними документами і дає більше гнучкості, аніж стандартний «візовий» пакет. Прикордонні правила після початку дії безвізу залишаються незмінними. Зараз в Україні взагалі не випускають «звичайних» паспортів для виїзду за кордон: лише біометричні. Так само, до речі, як у Молдові або в ЄС, де вже кілька років тому відмовилися від паспортів без чипа. Перевірити, чи є біометричним ваш паспорт або паспорт вашої дитини, дуже просто. На обкладинці біометричного документа стоїть спеціальна позначка; якщо вона є – паспорт дає право на безвіз. Хоча у дітей до 12 років, яким оформлюють паспорт, справді не беруть відбитки пальців. Вважається, що це не має сенсу – в такому віці малюнок пальця ще може змінитися. Але без відбитків паспорт не перестає бути біометричним! І за українським законодавством, і за світовою практикою біометричною інформацією вважають також фото, якщо воно записане на спеціальному чипі, вшитому в сторінку паспорта. А фото, як відомо, є навіть у паспортах немовлят. Інша річ, що нові паспорти через це логічніше було б назвати «електронними», а не «біометричними».

Яке значення безвізового режиму для етнічного населення?

Скасування віз Європейського Союзу для України є серйозним проривом і для етнічних угорців в Закарпатті, оскільки у значній мірі допоможе їм зміцнити зв’язки з Угорщиною. Угорщина надзвичайно зацікавлена у демократичній, політично і економічно сильній Україні, де поважають права національних меншин. А скасування віз має вирішальне значення для цього аспекту. Президент Словаччини Андрей Кіска закликав Україну не зупинятися на шляху реформ після запровадження безвізового режиму з країнами-членами Європейського Союзу. Президент Словаччини назвав початок безвізу прекрасним днем як для українців, так і для словаків. Кіска запевнив, що Словаччина і надалі підтримуватиме Україну, щоб "вона прямувала до Європейського Союзу, де вам належить бути".

Як оформлювати біометричні паспорти для дітей?

Оформлювати паспорт для дитини може один з батьків, присутність двох не є необхідною. Для дітей різного віку є відмінності в оформленні паспорта. До 12 років діти не здають відбитків, але «якість» паспорта від того не змінюється, він дає право на безвіз. Для оформлення паспорта потрібне свідоцтво про народження дитини. А от з 14 років все змінюється: від цього віку закордонний паспорт видадуть лише тим дітям, хто вже має Id-картку (замінник внутрішнього паспорта), без неї документи не візьмуть; оформлення Id забирає близько 20 днів. Отже, терміново отримати закордонний паспорт в цей період неможливо. Отже, якщо дитині може знадобитися поїхати за кордон відразу після настання 14-річчя – потурбуйтеся про це наперед, оформіть паспорт до цієї дати. З 16-річчям ситуація інша, в цьому віці оформлювати паспорт стає легше, а його «якість» – вища. По-перше, дитина має право йти за паспортом сама, без батьків. По-друге, від 16 років видається паспорт, термін дії якого – 10 років. До цього діти отримують лише 4-річні паспорти. Наприклад, сусіди з Молдови пройшли точно такий шлях; у них також поширювали чутки, мовляв, «безвіз нічого не дає», «з візою в паспорті через кордон пустять, а без візи – як складеться». Нині в Молдові знають, що це – міф, а от в перші місяці чимало людей намагалися подати документи на візу «для впевненості». Особливо ті, хто мають право на безкоштовне оформлення візи. Тоді в ЄС ухвалили рішення: всі посольства зобов’язали відмовлятися приймати біометричні паспорти на оформлення «шенгену». В Україні буде ухвалене точно таке рішення, кажуть джерела «Європейської правди».

Де діє безвізовий режим?

Слід зауважити, що безвізовий режим діятиме для всіх, хто має українські біометричні паспорти для виїзду за кордон. Немає значення, звідки їде особа до ЄС – з України, з Туреччини, з Африки чи з Америки, у жодному випадку не знадобиться віза для перетину кордону. Немає проблеми в тому, щоби заїжджати через Польщу, якщо зупинятися в Німеччині, і навпаки. І, звичайно ж, безвіз дає можливість заїжджати до ЄС багато разів. Безвізовий режим не гарантує право в’їзду до ЄС, так само, як віза в паспорті не давала таких гарантій. Щороку на кордоні «розвертали» кілька тисяч українських подорожуючих; в тому числі тих, хто їхав із «шенгенками». Але тепер у прикордонника буде менше підстав не пустити туриста до ЄС. Досі нерідко відмовляли у в’їзді, коли прикордонник з’ясовував, що віза оформлена на фіктивні документи – приміром, людина отримала польський «шенген», «бо так легше», а насправді запланувала подорож до Італії чи Іспанії. За безвізового режиму ця проблема зникає. Найяскравіший доказом того, що небезпека перевірок на кордоні перебільшена, є досвід Грузії, для якої безвіз почав діяти півтора місяця тому. За перший місяць безвізу у в’їзді в Шенгенську зону відмовили лише 26 грузинам із 11700! Рівень відмов – 0,2%. Вважаємо, що для України статистика буде іншою. Перш за все, через те, що Україан має сухопутний кордон з чотирма країнами ЄС. Але загальна тенденція зберігається: кількість відмов на кордоні буде меншою за рівень відмов у консульствах, це можна стверджувати вже зараз. Необхідно також відзначити, що якщо раніше була важливою візова історія, то нині її роль відіграватиме історія поїздок. До людини з кількома перетинами кордону різних країн запитань майже не виникає.

Які поради для осіб, які їдуть за кордон з біометричним паспортом?

Поради для осіб, які їдуть за кордон з біометричним паспортом можна визначити наступним чином: 1) Куди і на скільки можна їхати? Після введення безвізового режиму українці зможуть вільно перетинати кордони 26 держав-членів ЄС, а також в’їжджати в чотири держави-асоційованого члена союзу: Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію. За умовами Кодексу про кордони, перебувати на території Шенгенської зони дозволяється до 90 днів протягом півроку. Винятками залишаться Великобританія та Ірландія, куди, як і раніше, потрібно буде оформляти національні візи. За словами директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, безвіз тягне за собою усунення транспортних перешкод і здешевлення квитків, тому відкриті кордони стануть величезним фактором інтеграції українців в ЄС. 2) Які документи потрібні? Найважливіший документ для безвізових поїздок до ЄС – це біометричний паспорт, який можна оформити у Міграційній службі. Однак прикордонник має право запитати мету вашої поїздки. Тому мандрівник повинен бути готовим пояснити куди і навіщо їде, а при необхідності надати підтверджуючі документи, наприклад, бронювання готелю. Варто зазначити, що в залежності від мети поїздки можуть знадобитися різні документи. Згідно з умовами Шенгенського кодексу про кордони для ділових поїздок або участь у заходах це може бути запрошення від фірми або вхідні квитки, для короткострокового навчання – сертифікат про зарахування в навчальний заклад. Якщо ви подорожуєте як турист, то варто подбати про бронювання місця проживання і навіть продумати маршрут. До речі, українці, які мають чинний закордонний паспорт старого зразка, зможуть в'їжджати на територію ЄС тільки при наявності шенгенської візи. Для подорожі в Європу українцям більше не потрібні довідки з місця роботи або виписки з банку. Відповідно до законодавства ЄС, щоб підтвердити свою фінансову спроможність, достатньо їхати з готівкою, кредитними картками, тревел-чеками або просто оплаченим проживанням. Що стосується суми, то вона залежить від країни та терміну перебування, наприклад, в Литві це 40 євро за кожен день. Головне, щоб на рахунку було достатньо коштів на період запланованої подорожі. Для тих, хто збирається їхати в ЄС на автомобілі, потрібно буде оформити поліс страхування цивільної відповідальності водія. Медичне страхування для подорожуючих не є обов’язковим, але заради власної безпеки український МЗС рекомендує його оформити. Висновки. Після завершення візи та маючи на руках чинний біометричний паспорт, можна лишитися в ЄС ще на 90 днів, коли робота чи навчання завершується – перебування за національною візою не враховується у правилі 90/180. Є також один спосіб лишитися в ЄС на довший період, мандруючи між країнами. Незважаючи на те, що безвізовий режим працюватиме також у чотирьох країнах ЄС, що не входять до Шенгенської зони – в Болгарії, Румунії, Хорватії та на Кіпрі, при підрахунку «шенгенського» періоду в 90 днів вони не враховуються. Тобто можна пробути 90 днів в Болгарії, потім – 90 днів в Румунії, звідти поїхати на 90 днів у Шенген – і це не буде порушенням, навіть якщо весь це час особа не заїжджатимете до України. Ті, хто в’їхав до ЄС без візи, не мають права на оплачувану роботу. Це правило стосується також сезонної роботи, яка формально вкладається у дозволені 90 днів перебування в Шенгені. Однак ви маєте право легально влаштуватися волонтером – виконувати роботу, за яку немає оплати, але надається їжа і житло. В ЄС є чимало таких можливостей для молоді, що хоче подорожувати світом. Бізнес-поїздки і відрядження, за які платить український роботодавець, не вважаються «роботою в ЄС» і є законним приводом для безвізових поїздок.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Безвізовий_режим_з_ЄС:_правила_перетину_кордону&oldid=3760