Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база:

Загальні положення

  • Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.
  • Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.
  • Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.
  • Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
  • За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5 визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків.
Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується.
Згідно з ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, шлю́бний договір — угода між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Шлюбний договір укладається за бажанням сторін як до реєстрації шлюбу та і в будь який час після його реєстрації подружжям. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків.
Сторони у шлюбному договорі можуть визначати:

  • правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
  • правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
  • порядок користування житлом;
  • права на утримання.

Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя.
Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

Кому ж все таки потрібен шлюбний договір?

Безпечніше із шлюбним договором буде особам, які:

  • одружуються з іноземними громадянами, представниками іншої релігії;
  • є матеріально забезпеченими, політиками, представниками шоу-бізнесу (співаки, актори, продюсери тощо);
  • самостійно несуть тягар матеріального забезпечення сім’ї;
  • хочуть документально забезпечити виконання батьківського обов’язку на утримання дітей.

Порядок укладення шлюбного договору

Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.
Відповідно до положень ст. 95 Сімейного кодексу України якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.
Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків.
У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу (ч. 2 ст. 96 Сімейного кодексу України).

Умови шлюбного договору

  • визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
  • непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 Сімейного кодексу України і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
  • визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
  • використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
  • будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
  • порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
  • про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
  • про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
  • може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації;

Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем

Дане питання регулюється Законом України «Про міжнародне приватне право». Відтак, першочерговим завданням подружжя є вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Це можна оформити шляхом укладення окремої угоди або зазначивши безпосередньо в шлюбному контракті. У подальшому додаткових особливостей не виникає, єдина умова – при укладені договору керуватись правом держави, яке обрало та погодило подружжя.

Строк дії шлюбного договору

  1. може бути встановлено загальний строк його дії;
  2. може бути встановлено строки тривалості окремих прав та обов'язків;
  3. може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

Зміна умов шлюбного договору

  • Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається
  • Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується.
  • На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

Відмова від шлюбного договору та його розірвання

  • Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.
  • За спільною згодою одружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.


На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.

Визнання недійсним шлюбного договору

Відповідно до ст.103 Сімейного кодексу України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:

  1. порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
  2. неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
  3. зменшення обсягу прав дитини, які встановлені Сімейним кодексом України;
  4. включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
  5. укладення договору під впливом обману, насильства;
  6. помилка однієї зі сторін договору;
  7. порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним

Позиція суду Рішення суду
Надзвичайно невигідне матеріальне становище у шлюбному договорі
категорія "надзвичайно невигідне матеріальне становище" має оціночний характер і підлягає доведенню у порядку, передбаченому процесуальним законодавством Постанова Верховного Суду України постанові 28 січня 2015 року по справі №6-230цс14
умови шлюбного договору, за якими все набуте у шлюбі майно (або абсолютна більшість майна) є особистою приватною власністю одного з подружжя є такими, що ставлять іншого з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище Постанова Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі № 755/19197/18
повне та беззастережне скасування у певних відносинах презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, є можливим виключно за умови, якщо це не призводитиме до виникнення ситуації, коли одному із подружжя передбачається передання в особисту власність фактично усього майна, набутого ними спільно за час шлюбу. ВС виходить із того, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна певним чином, відмінним від визначеного законодавством, а не запроваджувати дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному із подружжя. Постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 320/3970/18
подружжя не вправі у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов`язками кожного із подружжя. Постанова Верховного Суду від 25 листопада 2020 року по справі № 201/4255/16-ц
Присутність сторін при укладенні шлюбного договору
шлюбний договір не може укладатись за дорученням, оскільки представнику заборонено вчиняти правочин, який може бути вчинений лише тією особою, яку він представляє Постанова Верховного Суду від 25 вересня 2019 року по справі № 757/10715/17
Щодо визнання шлюбного договору недійсним
критерієм правозгідності (правомірності) шлюбного договору є, по-перше, відсутність суперечностей між його змістом та вимогами закону, тобто відповідність договору імперативним нормам та, по-друге, дотримання моральних засад суспільства. Сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами. Постанова верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц

Постанова Верховного суду від 4 квітня 2018 року у справі № 752/22220/16-ц.

Підстави, за яких шлюбний договір визнається недійсним  - це недотримання в момент вчинення стороною (сторонами) таких вимог:

1) зміст шлюбного договору не може суперечити законодавству України, а також моральним засадам суспільства.

Хоча принцип свободи договору є визначальним та полягає у наданні особі права вирішувати, чи укладати договір та з яким саме змістом, не слід забувати про умови, які не повинні міститись у шлюбному договорі;

2) волевиявлення кожного з подружжя при укладенні шлюбного договору має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Часто сторони, коли справа доходить до виконання шлюбного договору, намагаються визнати його недійсним через те, що підписали його під тиском або взагалі не пам'ятають, як його підписували. Проте довести такий факт дуже складно, тим паче, якщо сторони засвідчили в договорі про усвідомлення значення своїх дій;

3) шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

постанова Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі №756/7489/15‑ц

Постанова Верховного Суду від 26.02.2020 р. у справі №755/19197/18)

шлюбний договір не може укладатися і використовуватися з метою уникнення сплати боргу або виконання судового рішення постанова Верховного суду від 29 січня 2020 року у справі № 711/10 526/16-ц)

Постанова Верховного суду від 18 травня 2020 року у справі № 175/1274/15)


Постанова Верховного суду від 10 червня 2020 року у справі № 569/16888/17)

Позовна давність до вимог про визнання шлюбного договору недійсним не застосовується постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №757/10715/17-ц
Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_укладення_та_розірвання_шлюбного_договору._Визнання_недійсним_шлюбного_договору&oldid=36417