Проведення судово-генетичної експертизи для встановлення батьківства
Нормативна база
- Сімейний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"
Способи встановлення батьківства
В Україні на сьогодні існують три шляхи встановлення факту батьківства: за законом, за заявою батьків, за рішенням суду.
У статті 121 Сімейного кодексу України чітко зазначено, що якщо у подружжя народжується дитина, то чоловік автоматично стає її батьком. З цього випливає, що при реєстрації дитини матері не потрібно надавати якісь докази для підтвердження батьківства її чоловіка.
Якщо чоловік і жінка не перебувають у шлюбі, то походження дитини від батька визначають за зявою батьків або за рішенням суду. Отже, виходячи із ст. 125 Сімейного кодексу України робимо висновок, що встановлення батьківства може мати як добровільний, так і примусовий характер.
Сімейним кодексом України передбачена реєстрація народження дитини за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ст. 135 Сімейного кодексу України). При реєстрації дитини відповідно до статті 135 Сімейного кодексу батьківство також можна в подальшому визнати через суд. Судовий порядок вирішення спору можливий також якщо дійсний батько не записаний таким в реєстрі, якщо батьком записана інша особа, а справжній батько хоче захистити свої батьківські права.
Незалежно від мети та учасників процесу, при розгляді питань щодо визнання батьківства обов’язковим є проведення судово-генетичної експертизи, яка і встановлює кровну спорідненість та батьківство.
Порядок доведення батьківства
Будь-які докази щодо походження дитини від чоловіка можуть бути підставою для визнання батьківства. У ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що це можуть бути показання свідків, письмові докази, речові докази, звуко- та відеозаписи, висновки експертів. Не дивлячись на рівність вищезазначених доказів, основним і найбільш достовірним є «тест на батьківство», так звана генетична експертиза. Її вірогідність складає 99,99%. Генетика досліджує закономірності спадковості та мінливості. Схожість з батьками, зріст, колір очей, навіть деякі риси характеру закладаються на молекулярно-генетичному рівні ще до народження дитини. Як відомо, кожен батько дає своїй дитині половину ДНК, це й визначає можливість визначення батьківства за ДНК. У ході аналізу ДНК людини, в якій міститься генетична інформація, досліджуються під мікроскопом. ДНК дитини порівнюється з ДНК батьків.
З чого починати генетичну експертизу
Строки дослідження ДНК залежать від лабораторії. Результати можуть бути готові як і через 2-3- дні, так і через два місяці. Подібними генетичними дослідженнями займається не кожна приватна медична лабораторія. Також подібний аналіз коштує недешево, тому пацієнт сам вирішує чи робити його чи ні. Але якщо мова йде про судовий розгляд справи, то спираючись на ч.3 ст. 103 ЦПК, сторони за своєю взаємною згодою самі обирають експертну установу. Якщо такої згоди не досягнуто, то суд самостійно вирішує в якій медичній лабораторії будуть проводити тест ДНК. По необхідності суд може призначити декілька експертів для підготовки одного висновку.
Ціна генетичного тестування ДНК в Україні залежить від типу тесту який обрано. Стандартний тест ДНК з метою встановлення батьківства складає приблизно від 4000 до 5000 гривень. Стандартний тест ДНК включає тестування потенційного батька і дитини.
Для встановлення батьківства через суд знадобиться дотримання спеціальних процесуальних норм. Так, тест на ДНК батьківство відповідно до Закону України «Про судову експертизу» проводиться тільки в державних лабораторіях Міністерств юстиції, охорони здоров'я та оборони України.
З метою обґрунтованого вирішення питання щодо встановлення факту біологічного батьківства (спорідненості) в Експертній службі МВС проводяться судові молекулярно-генетичні експертизи (у кримінальних та цивільних провадженнях) та молекулярно-генетичні експертні дослідження. Підставою для проведення молекулярно-генетичної експертизи є ухвала суду про призначення експертизи. Підставою для проведення молекулярно-генетичного експертного дослідження є письмова заява ініціатора експертного дослідження (юридичної або фізичної особи).
Судові молекулярно-генетичні експертизи (експертні дослідження) щодо встановлення факту біологічного батьківства (спорідненості) можна провести у Вінницькому, Запорізькому, Івано-Франківському, Київському, Львівському, Миколаївським, Харківським НДЕКЦ та ДНДЕКЦ. Вартість проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в цивільних провадженнях та молекулярно-генетичного експертного дослідження в підрозділах Експертної служби МВС установлена постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» (із змінами) і становить 2 538 грн щодо одного об’єкта дослідження (з урахуванням ПДВ).
Етапи проведення аналізу ДНК
Першим етапом є збір матеріалів для аналізу ДНК. Стандартним матеріалом для генетичного аналізу є ротовий мазок, який збирається за допомогою ватної палички. Мазок необхідно взяти у ймовірного батька та дитини. Зробити це можна у пункті збору біологічного матеріалу або замовити набір для збору зразків у домашніх умовах. Провести експертизу ДНК можна також і з нестандартними зразками (нігті, волосся та ін.). Другим етапом буде доставка зразків до лабораторії для проведення аналізу. Зразки заносяться до бази даних, штрих-кодуються та передаються лаборантам. І третім етапом буде оформлення результатів експертизи та передача їх замовнику.
Що робити з результатами експертизи
Після передачі позитивного результату генетичної експертизи до суду, ним виноситься рішення про визнання батьківства. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень ст. 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"). На підставі спільної заяви матері дитини та батька, згідно зі ст. 126 СК, а також рішення суду про визнання батьківства орган державної реєстрації актів цивільного стану підтверджує батьківство шляхом внесення відповідних змін до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження. Рішення суду про встановлення батьківства не замінює собою документи, що видаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є тільки підставою для отримання вказаних документів.
