Проведення судово-генетичної експертизи для встановлення батьківства

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Сімейний кодекс України
  2. Цивільно-процесуальний кодекс
  3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"

В Україні на сьогодні існують три шляхи встановлення факту батьківства: за законом, за заявою батьків, за рішенням суду. У статті 121 Сімейного кодексу України чітко зазначено, що якщо у подружжя народжується дитина, то чоловік автоматично стає її батьком. З цього випливає, що при реєстрації дитини матері не потрібно надавати якісь докази для підтвердження батьківства її чоловіка.

Якщо чоловік і жінка не перебувають у шлюбі, то походження дитини від батька визначають за зявою батьків або за рішенням суду. Отже, виходячи із ст. 125 Сімейного кодексу України робимо висновок, що встановлення батьківства може мати як добровільний, так і примусовий характер. 

Порядок доведення батьківства

Будь-які докази щодо походження дитини від чоловіка можуть бути підставою для визнання батьківства. У ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу зазначено, що це можуть бути показання свідків, письмові докази, речові докази, звуко- та відеозаписи, висновки експертів. Не дивлячись на рівність вищезазначених доказів, основним і найбільш достовірним є «тест на батьківство», так звана генетична експертиза. Її вірогідність складає 99,99%. Генетика досліджує закономірності спадковості та мінливості. Схожість з батьками, зріст, колір очей, навіть деякі риси характеру закладаються на молекулярно-генетичному рівні ще до народження дитини. Як відомо, кожен батько дає своїй дитині половину ДНК, це й визначає можливість визначення батьківства за ДНК. У ході аналізу ДНК людини, в якій міститься генетична інформація, досліджуються під мікроскопом. ДНК дитини порівнюється з ДНК батьків.

З чого починати генетичну експертизу

Строки дослідження ДНК залежать від лабораторії. Результати можуть бути готові як і через 2-3- дні, так і через два місяці. Подібними генетичними дослідженнями займається не кожна приватна медична лабораторія. Також подібний аналіз коштує недешево, тому пацієнт сам вирішує чи робити його чи ні. Але якщо мова йде про судовий розгляд справи, то спираючись на ч.3 ст. 103 ЦПК, сторонни за своєю взаємною згодою самі обирають експертну установу. Якщо такої згоди не досягнуто, то суд самостійно вирішує в якій медичній лабораторії будуть проводити тест ДНК. По необхідності суд може призначити декілька експертів для підготовки одного висновку. В Україні на тест ДНК встановлено досить високу ціну: близько 5 000 гривень і більше, в залежності від предмету визначення.

Етапи проведення аналізу ДНК

Першим етапом є збір матеріалів для аналізу ДНК. Стандартним матеріалом для генетичного аналізу є ротовий мазок, який збирається за допомогою ватної палички. Мазок необхідно взяти у ймовірного батька та дитини. Зробити це можна у пункті збору біологічного матеріалу або замовити набір для збору зразків у домашніх умовах. Провести експертизу ДНК можна також і з нестандартними зразками (нігті, волосся та ін.). Другим етапом буде доставка зразків до лабораторії для проведення аналізу. Зразки заносяться до бази даних, штрих-кодуються та передаються лаборантам. І третім етапом буде оформлення результатів експертизи та передача їх замовнику.

Що робити з результатами експертизи

Після передачі позитивного результату генетичної експертизи до суду, ним виноситься рішення про визнання батьківства. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень ст. 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"). На підставі спільної заяви матері дитини та батька, згідно зі ст. 126 СК, а також рішення суду про визнання батьківства орган державної реєстрації актів цивільного стану підтверджує батьківство шляхом внесення відповідних змін до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження. Рішення суду про встановлення батьківства не замінює собою документи, що видаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є тільки підставою для отримання вказаних документів.