Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання

Нормативна база

• Кримінально-виконавчий кодекс України
• Закон України "Про пробацію"
• Порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі затверджений наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019року

Визначення поняття "Пробація" та її функції

Пробація - це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого (п.6, ч.1 ст. 2 Закону України «Про пробацію»).
Насамперед, уповноважений орган з питань пробації має вести облік засуджених і здійснює це впродовж іспитових термінів цих осіб. В його обов’язки входить роз’яснення засудженим порядку виконання обов’язків, які покладені на них судовою гілкою влади. Він забезпечує нагляд за засудженими, вживає міри по припиненню порушень судових рішень. Крім того, орган з питань пробації здійснює вжиття заходів, які направленні на виявлення засуджених, у яких невідомим є їх місцезнаходження. Тому подаються звернення до правоохоронних органів стосовно розшуку засуджених із невідомим місцезнаходженням. Орган з питань пробації також виконує інші повноваження, які регламентуються Кодексом та Законом України «Про пробацію».

Органи, що здійснюють нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

До соціально-виховної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадські об’єднання, релігійні та благодійні організації.

Порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням

Відповідно до ст. 164 Кримінально-виконавчого кодексу України, уповноважений орган з питань пробації:

• веде облік засуджених протягом іспитового строку;
• роз’яснює засудженим порядок виконання обов’язків, покладених на них судом;
• здійснює нагляд за засудженими;
• вживає заходів з припинення порушень судових рішень;
• організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
• звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
• здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".

У разі призову засудженого на строкову військову службу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки надсилається копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу. У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов’язок (обов’язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов’язків.

Порядок обчислення іспитового строку

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, відповідно до ч.1 ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Кримінально-виконавча інспекція - орган, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 10 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»
Встановлюється періодичність та відводяться дні реєстрації засуджених. Разом з органами внутрішніх справ ( далі – ОВС) та громадськістю проводять профілактичну роботу із засудженнями, використовуючи індивідуальний підхід. Організовує контрольні функції за дотриманням засудженими особами покладених обов’язків та громадського порядку (що визначені судовою інстанцією).
Веде початкові розшукові заходи відносно осіб, що раніше були засуджені, а тепер місцезнаходження яких невідоме. КВІ раз у квартал робить перевірку за обліком ОВС та з’ясовує чи не притягались засуджені особи до адмінвідповідальності за порушення громадського порядку. А також надсилає подання ОВС відносно організації приводів засуджених осіб, що не з’явились за викликом до інспекції. КВІ , готує та надсилає подання про звільнення від відбування покарання з випробовуванням і необхідністю відправки засудженої особи для відбування призначення покарання. В компетенції КВІ є застосування до засуджених осіб застереження, що має вид письмового попередження; надання дозволу засудженій особі на виїзд за межі території тощо.
Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» подає сутність адміністративного нагляду як системи тимчасових профілактичних заходів у вигляді спостережень та контролю за поведінкою окремих осіб звільнених з місць позбавлення волі, які покладаються на органи Національної поліції. До того ж, ст. 13 Закону регламентує ці повноваження поліції.
Роль адміністративного нагляду за особами, які звільнялись з місць позбавлення волі, полягає у тому, що це захід з метою попередження та припинення правопорушень й розшуку піднаглядних. В цілому адміністративний нагляд охоплює комплекс організаційних, економічних, соціально – психологічних та інших заходів, що проводяться до звільнених осіб задля адаптації їх до умов соціального середовища, захисних функцій щодо їх прав та законних інтересів. Значення адміністративного нагляду зростає, якщо розв’язуються питання піднаглядних відносно їх профорієнтації, перепідготовки, працевлаштування, створення належних житлово – побутових умов.