Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання

Нормативна база

• Кримінально-виконавчий кодекс України
• Закон України "Про пробацію"
• Порядок здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі затверджений наказом Міністерства юстиції України № 272/5 від 29.01.2019року

Органи, що здійснюють нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин. До соціально-виховної роботи із засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням, можуть залучатися працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також громадські об’єднання, релігійні та благодійні організації.

Підстави та зміст становлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

Ведення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання із випробуванням та виконання ними впродовж іспитового терміну своїх обов’язків, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок та жінок, що є матерями дітей до 3 – х річного віку, покладено на уповноважений органом з питань пробації згідно вимог ст. 13 та ст. 163 КВК України
Відповідно до статті 164 КВК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням здійснюється в порядку:
1. Уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз’яснює засудженим порядок виконання обов’язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими;вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме;
здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".
2. У разі призову засудженого на строкову військову службу до військового комісаріату надсилається копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби.
3. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
В той же час здійснення профілактично – виховної роботи задля виправлення запобігання скоєння нових злочинів за місцем проживання осіб, звільнення від відбування покарання з випробуванням, впродовж іспитового строку та звільнених від відбування покарання вагітних жінок, а також жінок, що мають дітей до 3 – х років, покладено на працівників органів державної влади, представників місцевого самоврядування й об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.
Контроль за вищевказаною категорією звільнених здійснюється задля виконання ними обов’язків, що поклав на них суд, відповідної поведінки за місцем проживання та в громадських місцях. Крім того, контроль стосовно звільнених від відбування жінок – матерів, які мають дітей до 3 – х років, вкрай необхідний заради забезпечення ними належного догляду за дітьми та умов їх виховання.

Органи, що здійснюють контроль та нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням

Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, впродовж іспитового терміну забезпечує уповноважений орган з питань пробації за місцем, де проживає засуджений, а щодо військовослужбовців – командири військових частин (ч. 1 ст. 163 КВК України).
Пробація - це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого (п.6, ч.1 ст. 2 Закону України «Про пробацію»).
Актуальною залишається соціального – виховна робота, котрою охоплюються засуджені, що звільнені від відбування покарання з випробуванням. Її аспекти хвилюють працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, до неї залучається інститути громадянського суспільства – громадські та благодійні об’єднання, релігійні організації.
Насамперед, уповноважений орган з питань пробації має вести облік засуджених і здійснює це впродовж іспитових термінів цих осіб. В його обов’язки входить роз’яснення засудженим порядку виконання обов’язків, які покладені на них судовою гілкою влади. Він забезпечує нагляд за засудженими, вживає міри по припиненню порушень судових рішень. Крім того, орган з питань пробації здійснює вжиття заходів, які направленні на виявлення засуджених, у яких невідомим є їх місцезнаходження. Тому подаються звернення до правоохоронних органів стосовно розшуку засуджених із невідомим місцезнаходженням. Орган з питань пробації також виконує інші повноваження, які регламентуються Кодексом та Законом України «Про пробацію».
Кримінально-виконавча інспекція - орган, який виконує покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 10 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»
Встановлюється періодичність та відводяться дні реєстрації засуджених. Разом з органами внутрішніх справ ( далі – ОВС) та громадськістю проводять профілактичну роботу із засудженнями, використовуючи індивідуальний підхід. Організовує контрольні функції за дотриманням засудженими особами покладених обов’язків та громадського порядку (що визначені судовою інстанцією).
Веде початкові розшукові заходи відносно осіб, що раніше були засуджені, а тепер місцезнаходження яких невідоме. КВІ раз у квартал робить перевірку за обліком ОВС та з’ясовує чи не притягались засуджені особи до адмінвідповідальності за порушення громадського порядку. А також надсилає подання ОВС відносно організації приводів засуджених осіб, що не з’явились за викликом до інспекції. КВІ , готує та надсилає подання про звільнення від відбування покарання з випробовуванням і необхідністю відправки засудженої особи для відбування призначення покарання. В компетенції КВІ є застосування до засуджених осіб застереження, що має вид письмового попередження; надання дозволу засудженій особі на виїзд за межі території тощо.
Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» подає сутність адміністративного нагляду як системи тимчасових профілактичних заходів у вигляді спостережень та контролю за поведінкою окремих осіб звільнених з місць позбавлення волі, які покладаються на органи Національної поліції. До того ж, ст. 13 Закону регламентує ці повноваження поліції.
Роль адміністративного нагляду за особами, які звільнялись з місць позбавлення волі, полягає у тому, що це захід з метою попередження та припинення правопорушень й розшуку піднаглядних. В цілому адміністративний нагляд охоплює комплекс організаційних, економічних, соціально – психологічних та інших заходів, що проводяться до звільнених осіб задля адаптації їх до умов соціального середовища, захисних функцій щодо їх прав та законних інтересів. Значення адміністративного нагляду зростає, якщо розв’язуються питання піднаглядних відносно їх профорієнтації, перепідготовки, працевлаштування, створення належних житлово – побутових умов.