Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Підстави обмеження права громадян на виїзд з України

Відповідно до ст. 33 Конституції України Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст. 33 Конституції України ).

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Статтею 6 зазначеного Закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України.

Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у наступних випадках:

  • Громадянин обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю.

Виїзд з України громадянина України, який обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю України, може бути не дозволено у випадках, передбачених Законом України «Про державну таємницю». Громадянин, якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, може бути обмежений у праві виїзду на постійне місце проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на п'ять років з часу припинення діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Не обмежується виїзд у держави, з якими Україна має міжнародні договори, що передбачають такий виїзд і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Детальніше про обмеження прав у зв'язку з допуском та доступом до державної таємниці викладено в окремій статті на платформі. 

    Обмеження повинні бути доведені до відома громадян власником або уповноваженим ним органом, керівником навчального закладу, командуванням військової частини під час прийняття на роботу (навчання) та зарахування на військову службу, пов'язаних з допуском до відомостей, що становлять державну таємницю.
  • Стосовно громадянина у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень.
  • У випадку, коли громадянин засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання.
  • Коли громадянин ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
  • Громадянин перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду.

У разі накладення на громадянина адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей), йому тимчасово обмежується право на виїзд з України з дитиною строком на один рік з дня накладення адміністративного стягнення, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків. 

     У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

18 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1056 "Про дію окремих положень міжнародних договорів України з Російською Федерацією". Згідно з положеннями цієї постанови, з 01 березня 2020 року скасовується можливість перетинання громадянами України державного кордону України з Російською Федерацією на підставі паспорта громадянина України та свідоцтва про народження для дітей віком до 16 років.
Вищевказані зміни імплементуються українською стороною у рамках удосконалення процедури прикордонного контролю громадян України під час виїзду з території України до Російської Федерації з метою запобігання випадкам використання підробок паспорта громадянина України (у формі книжечки) та свідоцтва про народження з огляду на низький ступінь вказаних документів.
Водночас, з огляду на положення частини четвертої статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відповідно до якого громадянин України ні за яких підстав не бути обмежений у праві на в'їзд в Україну, громадяни мають право на в'їзд на територію України з території РФ як за документами, дійсними для виїзду за кордон, так і за паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження (для дітей до 16 років).

Порядок встановлення обмеження у праві виїзду за межі України у разі наявності грошової заборгованості

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч.3 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України).

Детальний порядок подання виконавцем заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - за межі України регулюється Розділом XIII Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень». 

    Подання має обов'язково містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Вказана постанова надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» для оскарження рішення (протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів), постанова направляється до виконання відповідними органами.

Заборона виїзду за межі України за несплату аліментів

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці (в окремих випадках – три місяці), державний виконавець виносить постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України (п.1 ч.9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження").
Виконавець повинен надіслати вищезазначену постанову сторонам (боржнику та стягувачу) для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Така постанова може бути оскаржена протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Якщо дії виконавця не були оскаржені, постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України в автоматизованому порядку направляється до Державної прикордонної служби України для виконання. Боржник включається до відповідного списку та перебуває на особистому контролі в Державній прикордонній службі України, яка встановлює обмеження на перетин кордону України вказаною особою.

 У випадку оскарження постанови, якщо її не скасовано, вона підлягає виконанню відповідними органами, після розгляду справи відповідним судом.

Як дізнатися чи існує обмеження у праві виїзду закордон за несплату аліментів?

Перейти на веб-сайт Єдиного реєстру боржників (erb.minjust.gov.ua) та знайти інформацію щодо внесення відомостей, як боржника в категорії стягнення – стягнення аліментів, або звернутися безпосередньо до виконавця з метою отримання інформації.

Пошук інформації через веб-сайт Єдиного реєстру здійснюється за такими реквізитами:

  • прізвище, ім'я, по батькові (за його наявності), число, місяць, рік народження боржника — фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Слід зазначити, що відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників у разі, якщо виникла заборгованість за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців.

Якщо, особа зазначена в даному реєстрі, як боржник – необхідно звернутися до державного/приватного виконавця (прізвище, ініціали та контактні дані виконавця, в якого перебуває на виконанні виконавчий документ зазначено в реєстрі) з метою встановлення суми заборгованості та інших даних, які допоможуть боржнику з’ясувати чи існує обмеження у праві виїзду закордон за несплату аліментів.

Слід звернути увагу, що про обмеження у праві виїзду закордон, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення повідомляє боржника (сторін). Однак на практиці не все такі дії відомі сторонам. Тому з метою уникнення неприємної ситуації на кордоні України, такі моменти необхідно з’ясовувати боржникам за виконавчими документами про стягнення аліментів.      

У разі, якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів, то після погашення усієї суми заборгованості, виконавець виносить постанову про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України. Одночасно з винесенням такої постанови відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників автоматично виключаються.

Припинення встановлених обмежень на виїзд з України

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем наступних постанов.

1. Постанови про закінчення виконавчого провадження у разі:

  • визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
  • затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
  • припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
  • скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
  • письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
  • закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
  • фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
  • повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
  • надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення;
  • якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
  • якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
  • якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки.

2. Постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі. 

Також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб з питань виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Порядок оскарження обмеження права на виїзд за кордон

Ухвалу суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України можна оскаржити до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвала суду не була вручена боржнику у день її проголошення або складення, строк оскарження складає п'ятнадцять днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ст. 354 ЦПК України).
Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця ( ч.5 ст. 441 ЦПК України) .
За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Див.також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Підстави_для_обмеження_права_громадян_на_виїзд_за_кордон&oldid=32573