Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Визначення поняття фізичної особи

Фізична особа — це людина, що виступає як учасник цивільних відносин (ст. 24 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України).

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою

Умови для визнання фізичної особи безвісно відсутньою

  1. фізична особа відсутня за місцем свого постійного проживання протягом одного року;
  2. заінтересованим особам нічого не відомо про місце її перебування протягом одного року;
  3. вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів;
  4. питання, заради яких заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, є юридично важливими та не можуть бути вирішені без такого визнання (ст. 43 Цивільного Кодексу України).

Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою

Визнання фізичної особи безвісно відсутньою здійснюється в судовому порядку, який встановлюється Главою 4 Розділу ІV Цивільного Процесуального кодексу України.

Підсутність суд за місцем проживання заявника/або/за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме/або/ за місцезнаходженням її майна
Зміст заяви повинно бути зазначено:

1. для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою;

2. обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи;

3. обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти;

4. обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу

станом на 01.01.2021 рік = 454 грн.

Розгляд справи 1.підготовка: суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме. Також, одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.

2. розгляд: суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою. Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів з дня його проголошення.

Наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою

  • нотаріус за останнім місцем проживання безвісно відсутньої особи описує належне їй майно та встановлює над ним опіку;
Важливо!

За заявою заінтересованої особи чи органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.

Опікун над майном фізичної особи, визнаної безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані доглядати.

  • чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають право розірвати шлюб у спрощеному порядку - через державні органи реєстрації актів цивільного стану;
  • припиняються зобов’язання, тісно пов’язані з особою безвісно відсутнього (наприклад, чинність довіреності, договору доручення стаття 129, 248, 1008 Цивільного кодексу України).

Підстави та порядок скасування рішення про визнання особи безвісно відсутньою

Підставою для скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою є:

Особа, щодо якої було прийнято рішення суду про визнання її безвісно відсутньою, має право звернутися до суду із заявою про скасування такого рішення суду
Суд, одержавши відповідну заяву, призначає справу до слухання з участю цього громадянина, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім .

Заява про скасування судового рішення про визнання особи безвісно відсутньою розглядається:
судом за місцем перебування особи або судом, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою

Приклад заяви про скасування судового рішення про визнання особи безвісно відсутньою Файл:Заява про скасування рішення про визнання безвістно відсутніми.docx

Визнання фізичної особи померлою

Умови для визнання фізичної особи померлою

Умова Строк
у місці постійного проживання особи немає відомостей про місце її перебування протягом 3-х років
особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом 6-ти місяців
можливість вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом 1-го місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
фізична особа зникла у зв’язку із воєнними діями, збройним конфліктом після спливу 2-х років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Порядок визнання фізичної особи померлою

Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою (Глава 4 Розділ ІV Цивільного Процесуального кодексу України).

Важливо! Для оголошення фізичної особи померлою законодавство не вимагає попереднього визнання її безвісти відсутньою.

Зразок заяви про оголошення фізичної особи померлою Файл:Заява про оголошення померлим.docx

Реєстрація смерті фізичної особи, оголошеної померлою

Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи. На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи РАЦСУ видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть.

Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення.

Правові наслідки визнання фізичної особи померлою

Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.

Спадкоємці не мають права протягом п'яти років відчужувати нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини після смерті особи, оголошеної померлою (ст. 47 Цивільного кодексу України).

Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Така заборона вноситься до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

При оголошенні громадянина померлим днем його смерті вважається день набуття чинності рішенням суду, а в деяких випадках - день його ймовірної загибелі.

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою

Перший наслідок — поновлюється особисто-правовий статус громадянина.

Другий наслідок — стосується майна, яке зберіглося на момент появи громадянина і яке перейшло безоплатно до інших осіб після оголошення відсутнього померлим. Власник, який з'явився, може вимагати повернення свого майна від цих осіб.

Третій наслідок — полягає у можливості повернути майно від осіб, до яких воно перейшло за відплатними угодами. Ці громадяни зобов'язані повернути майно власнику, який з'явився, якщо буде доведено, що, набуваючи майно, вони знали, що громадянин, оголошений померлим, перебуває серед живих, завдані при цьому збитки компенсуються особами, у яких майно набувалося за відплатною угодою.

Важливо! Поверненню належить тільки майно, що його виявлено в натурі. Закон не дозволяє повернення вартості речей, які були придбані безоплатно, а потім відчужені за гроші. Наприклад, якщо спадкоємці громадянина, оголошеного померлим, продали отриманий у спадщину будинок, то від покупця, який не знав, що оголошений померлим є живим, не можна вимагати повернення цього будинку, але не можна стягнути і його вартість із спадкоємців.

Четвертий наслідок — щодо майна, яке в порядку спадкування перейшло до держави:

  1. якщо майно є в наявності, то воно повертається власникові;
  2. якщо майно було реалізовано, то після скасування рішення про оголошення особи померлою, їй повертається сума грошей, виручених від реалізації майна.

Судова практика

  1. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер:
  2. Визнання судом у фізичної особи безвісно відсутньою, жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла):
  3. Фактична відсутність відомостей про місце перебування особи не є безумовною підставою для визнання її безвісно відсутньою: