Виклик (повістка) в кримінальному провадженні

Нормативна база:

• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"
• Наказ Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 "Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України"

Що є викликом в кримінальному провадженні, його форма та зміст?

Фактично виклик – це є повідомлення у кримінальному провадженні, яке в свою чергу є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця попереднього ув'язнення у встановленому законодавством порядку, з урахуванням положень Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26.05.2015 № 613/785/5/30/29/67/68.

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, якщо це обумовлюється обставинами кримінального провадження.

Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику..

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Крім того, надсилання через контакт-центр виконавчих документів, судових рішень, повідомлень, судових повісток, судових повісток-повідомлень та інших процесуальних документів або їх веб-адрес в Єдиному державному реєстрі судових рішень учасникам судового процесу та іншим особам за допомогою електронної пошти або інших засобів зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику можливо лише після подання Вами до суду за допомогою електронного кабінету заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді. Тобто, якщо Ви не надавали згоди на отримання судової повістки за допомогою електронної пошти або засобами мобільного зв'язку таке повідомлення не буде належно оформленим викликом, та не потягне за собою застосування до Вас відповідних санкцій.

Строки отримання повістки

Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення Кримінальним процесуальним кодексом України строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Зміст повістки про виклик регулюється ст. 137 КПК України. Надання зазначеним у ній положенням нормативного характеру передбачає необхідність їх дотримання при застосуванні будь-якого способу здійснення виклику.

У повістці про виклик повинно бути зазначено:

• прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;
• найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
• ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
• найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;
• процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;
• час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;
• процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;
• наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;
• передбачені цим Кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;
• підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.
  

Поважні причини неприбуття на виклик

Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

• затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
• обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
• обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
• відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
• тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
• смерть близьких родичів, членів сім'ї чи Інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
• несвоєчасне одержання повістки про виклик;
• інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
• Перелік не є вичерпним.

Відповідальність за неприбуття на виклик

Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

• від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора;
• від 0,5 до 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
  

Важливо!!! Відповідно до статті 7 Закона України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає: з 1 січня 2020 року - 2270 гривні, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривень.

	з 1 січня (2270 грн.)	з 1 липня (2379 грн.)	з 1 грудня (2481 грн.)
від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб	від 567 грн. 50 коп. - до 1135 грн.	від 594 грн. 75 коп. - до 1189 грн. 50 коп.	від 620 грн. 25 коп. - до 1240 грн. 50 коп.
0,5 до 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб	від 1135 грн. - до 4540 грн.	від 1189 грн. 50 коп. - до 4758 грн.	від 1240 грн. 50 коп. - 4962 грн.

У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосовано привід.

Приклад, ухвала судді Гуренко М.О., щодо приводу свідків від 13.03.2018 року.

За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

Приклад, ухвала судді Гуренко М.О., про накладення грошового стягнення відносно потерпілої, від 13.03.2018 року.

Приклад, ухвала судді Гуренко М.О., про накладення грошового стягнення відносно свідка, від 08.05.2018 року.

Наслідком неприбуття особи за викликом без поважної причини або неповідомлення про причини свого неприбуття може бути застосування до неї грошового стягнення чи приводу як заходів забезпечення кримінального провадження.