Бездоглядна домашня тварина

Нормативна база

• Європейська конвенція про захист домашніх тварин
• Конституція України
• Цивільний кодекс України
• Кримінальний кодекс України
• Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»

Бездоглядна домашня тварина

Бездоглядною домашня тварина стає у тих випадках, коли вона вибуває з володіння власника або особи, якій вона була передана у володіння, поза їх волею й до моменту затримання не знаходиться в господарстві іншої особи. Відповідно до положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» тваринами є «біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові».

Той же Закон « Про захист тварин від жорстокого поводження» визначає поняття домашньої тварини. Так, згідно статті 1 Закону домашні тварини – це собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.
Європейська конвенція про захист домашніх тварин зазначає, що під домашньою твариною мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує чи збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства. Під безпритульною твариною мається на увазі домашня тварина, яка або не має притулку, або знаходиться за межами оселі свого власника чи хазяїна й не перебуває під контролем чи безпосереднім наглядом будь-якого власника чи хазяїна.(стаття 1 Конвенції).
Стаття 180 Цивільного кодексу України визначає тварин як особливий об'єкт цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Зобов'язання особи, яка затримала бездоглядну домашню тварину

Відповідно до частини першої статті 340 Цивільного кодексу України особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, зобов'язана негайно повідомити про це власника і повернути її. Якщо власник бездоглядної домашньої тварини або місце його перебування невідомі, особа, яка затримала тварину, зобов'язана протягом трьох днів заявити про це органові місцевого самоврядування, який вживає заходів щодо розшуку власника. Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, може на час розшуку власника залишити її у себе на утриманні та в користуванні або передати іншій особі, якщо ця особа може забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або передати її органові місцевого самоврядування. Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.

Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину

Законодавцем «бездоглядна домашня тварина» прирівняна до безхазяйної речі, що передбачається виключенням із загального правила набуття права власності на безхазяйну річ, передбаченого ч. 3 ст. 335 Цивільного кодексу України. Стаття 341 Цивільного кодексу України визначає спеціальні способи набуття права власності на бездоглядну домашню тварину. Якщо протягом шести місяців з моменту заявлення про затримання бездоглядної робочої або великої рогатої худоби і протягом двох місяців - щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в користуванні. Норми статті 341 Цивільного кодексу України є спеціальним законом по відношенню до норм статті 338 "Набуття права власності на знахідку". З огляду на це, якщо знайденою річчю є бездоглядна домашня тварина, то слід застосовувати правила даної статті, а не статті 338 Цивільного кодексу України. У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено (пункт 2 ст. 341 ЦК України).

Відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини

Стаття 342 Цивільного кодексу України визначає юридичний механізм відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини та виплата винагороди. У разі повернення бездоглядної домашньої тварини власникові особа, яка затримала тварину, та особа, якій вона була передана на утримання та в користування, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням тварини, з вирахуванням вигод, здобутих від користування нею. Повернення бездоглядної домашньої тварини власникові може супроводжуватися певними розрахунками між ним та особою, яка затримала тварину, а також особою, якій вона була передана на утримання і в користування. Стаття визначає, що право на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням тварини (це можуть бути кошти, що витрачені на годівлю), має як особа, яка затримала тварину, так і особа, якій тварина була передана на утримання та в користування. Витрати підлягають відшкодуванню не в повному обсязі, а з вирахуванням вигод, здобутих від користування бездоглядною домашньою твариною (наприклад, підлягатиме вирахуванню сума коштів, отримана від продажу молока, яке приносила велика рогата худоба). Згідно статті 189 Цивільного кодексу України власнику має бути повернута не лише бездоглядна тварина, а й приплід, отриманий за час перебування тварини в особи, якій вона була передана на утримання і в користування, або в особи, яка затримала бездоглядну домашню тварину, оскільки за встановленим загальним правилом плоди належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, має право на винагороду відповідно до статті 339 цього Кодексу. Тобто, особа, яка знайшла бездоглядну домашню тварину, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов'язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо). Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі. Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.

Додаткові заходи стосовно безпритульних тварин

Главою №3 Європейськї конвенція про захист домашніх тварин передбачені додаткові заходи щодо безпритульних тварин, які полягають у зменшенні їх кількості. Так , відповідно до статті 12 вище згаданого документу, коли сторона уважає, що кількість безпритульних тварин становить для неї проблему, вона вживає відповідних законодавчих та (або) адміністративних заходів, які необхідні для зменшення їхньої кількості у спосіб, який не викликає болю, страждань або пригнічення, яких можна уникнути.

Такі заходи повинні відповідати таким вимогам: i) якщо необхідним є відлов таких тварин, то він повинен проводитись зі спричиненням їм мінімальних фізичних і психічних страждань;ii) незалежно від того, будуть ці тварини утримуватися в притулку чи будуть присиплятися, робитися це повинно відповідно до принципів, викладених у цій Конвенції.

Сторони зобов'язуються розглянути: i) забезпечення можливості постійної ідентифікації собак і кішок за допомогою спеціальних методів, під час застосування яких тварині спричиняються незначні біль, страждання чи пригнічення або не спричиняються взагалі, наприклад за допомогою татуювання, а також введення реєстру номерів тварин разом з прізвищами та адресами їхніх власників;ii) зменшення незапланованого розмноження собак і кішок за допомогою кастрації цих тварин;iii) заохочення осіб, які знайшли безпритульних собак і кішок, повідомляти про це компетентному органові.

Animal-id.info - це міжнародна онлайн платформа, яка об'єднує дані про ідентифікованих тварин, їх власників та організацій, які працюють з тваринами.

Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами

Відповідно до статті 299 КК України - Жорстоке поводження з тваринами

1. Жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій -караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Згідно з Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження», відповідно до ст. 4 Основні принципи захисту тварин від жорстокого поводження. Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах:

- жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;

- забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

- право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону;

- заборона жорстоких методів умертвіння тварин;

- відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;

- утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Стаття 34 Контроль громадських організацій у сфері захисту тварин від жорстокого поводження

Контроль у сфері захисту тварин від жорстокого поводження може здійснюватися громадськими організаціями, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження.

Громадські організації у сфері захисту тварин від жорстокого поводження:

- беруть участь у проведенні державними органами управління у сфері захисту тварин від жорстокого поводження перевірок виконання підприємствами, установами та організаціями планів і заходів, пов'язаних із захистом тварин від жорстокого поводження;

- ставлять перед відповідними органами державної влади питання про конфіскацію тварин та відповідальність осіб, які їх утримують, відповідно до чинного законодавства, у разі виявлення фактів жорстокого поводження з тваринами;

- подають до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про захист тварин від жорстокого поводження, в тому числі здоров'ю громадян і майну громадських організацій.

Громадські організації, статутною метою яких є захист тварин від жорстокого поводження, мають право одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації ними своїх статутних цілей і завдань.

Діяльність громадських організацій у сфері захисту тварин від жорстокого поводження здійснюється відповідно до законодавства України на основі їх статутів.

Стаття 35 Відповідальність за порушення вимог цього Закону

За порушення вимог цього Закону винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.

Зразок заяви-повідомлення про знахідку тварини

Файл:Заява про знаходження безоглядної домашньої тварини.docx

Див. також статтю "Вилов безпритульних тварин"