Режим окремого проживання подружжя та його правові наслідки

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні положення

Сепарація (від лат. «separation» - відокремлення, розлучення, розділення) – право подружжя на встановлення режиму окремого проживання.

Даний режим спрямований на забезпечення майнових прав та прав на батьківство одного чи обох з подружжя.

Підстави встановлення режиму окремого проживання подружжя

  1. за взаємною заявою подружжя, коли дружина та чоловік не можуть проживати разом і не заперечують на встановлення такого режиму (наприклад: тривалий від'їзд або відрядження, позбавлення волі одного з подружжя);
  2. за позовом одного з подружжя у разі небажання дружини або чоловіка проживати спільно (наприклад: негідна поведінка одного з подружжя, зрада, психологічний тиск або інші прояви домашнього насильства), коли ініціатором роздільного проживання виступає лише один із подружжя (ст. 119 СК України).

Порядок звернення до суду

Режим окремого проживання подружжя встановлюється виключно судами. Порядок його встановлення залежить від того, як ставиться дружина та чоловік до факту роздільного проживання. Оскільки режим окремого проживання породжує для обох сторін ряд правових наслідків, позивач має подати до суду відповідне обґрунтування такого позову.

  • За взаємною згодою подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя.

Файл:Заява про встановлення режиму окремого проживання подружжя.docx

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Детальніше див. "Звернення до суду: окреме провадження".

  • За позовом одного з подружжя.

Справа розглядається судом в порядку позовного провадження. Позовна заява про встановлення режиму окремого проживання подружжя пред’являється шляхом подання позовної заяви до районного, районного у місті, міського або міськрайонного суду.

Детальніше див. "Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі"

Строки тривалості режиму окремого проживання подружжя

Право вибору строку дії режиму окремого проживання подружжя належить позивачу з урахуванням думки відповідача. Суд може встановити режим окремого проживання без обмеження строку або обмежити його певним терміном.

Порядок припинення режиму окремого проживання подружжя

Підстави:

  1. відновлення сторонами сімейних відносин;
  2. за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.

Сторони фактично можуть відновити свої сімейні відносини і це буде свідчити про припинення режиму окремого проживання. Однак, одночасно буде зберігати чинність рішення суду про встановлення режиму окремого проживання, оскільки сторони або одна з них звільнені від необхідності звернення до суду. Внаслідок цього фактично такий режим буде припинено, а юридично він зберігатиметься.

Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя

Встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені СК України і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором.

Із встановленням режиму окремого проживання подружжя настають наслідки, пов'язані з правом власності подружжя на майно набуте під час режиму окремого проживання.

Так, у ч. 2 ст. 120 СК України зазначено, що у разі встановлення режиму окремого проживання:

  • майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
  • дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.

Судова влада

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Режим_окремого_проживання_подружжя_та_його_правові_наслідки&oldid=23646