Наслідки неприбуття обвинуваченого в судове засідання
Нормативна база
Загальні поняття
Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).
Обвинува́льний акт (обвинувальний висновок) — процесуальний документ, яким слідство висуває обвинувачення особі у вчиненні злочину і яким завершується досудове розслідування.
Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можливість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана вимога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обґрунтоване рішення.
Наслідки неявки в судове засідання
Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 2971 КПК, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.
Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 2975 КПК. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
За наявності у такому провадженні інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні у одному кримінальному провадженні. Якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими КПК.
Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих наслідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (частина перша статті 177 КПК). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його викликають (пункт 1 частини сьомої статті 42 КПК).
Поважні причини неприбуття
Відповідно до статті 138 КПК поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
- затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
- обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
- обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
- відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
- тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
- смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
- несвоєчасне одержання повістки про виклик;
- інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.
Окремі випадки
При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (частина перша статті 381 КПК). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (частина перша статті 394 КПК).
Випадки неприбуття обвинуваченого за викликом, що не перешкоджають проведенню засідання без його участі:
♦ при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого ( частина четверта статті 34 КПК);
♦ розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (частина перша статті 146 КПК);
♦ розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (частина друга статті 147 КПК);
♦ розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (частина четверта статті 163 КПК);
♦ розгляд клопотання про арешт майна (частина перша статті 172 КПК);
♦ питання про звернення застави в дохід держави (частина дев'ята статті 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.
