Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Версію затверджено Oksana.Romantsova.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Загальні положення про накладення грошового стягнення

Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, що передбачені  главою 12 (статтями 144-147) Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та як заходи примусового характеру застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених КПК України, за невиконання процесуальних обов’язків.

Грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Коло осіб на кого може бути накладено грошове стягнення у кримінальному процесі

Накладення грошового стягнення на учасника провадження передбачається у таких випадках:

1) Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 179 КПК України).

від 0,25 до 2 розмірів ПМПО з 1 січня 2022 року від 0,25 до 2 розмірів ПМПО з 1 липня 2022 року від 0,25 до 2 розмірів ПМПО з 1 грудня 2022 року
від 620 грн. 25 коп. до 4962 грн. від 650 грн. до 5200 грн. від 671 грн. до 5368 грн.

2) У разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань при застосуванні до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистої поруки на нього накладається грошове стягнення в розмірі:

  • у провадженні щодо кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, або інше, більш м’яке покарання, - від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2022 року від 4962 грн. до 12405 грн.; з 1 липня 2022 року від 5200 грн. до 13000 грн.; з 1 грудня 2022 року від 5368 грн. до 13420 грн.)
  • у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, - від п’яти до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2022 року від 12405 грн. до 24810 грн.; з 1 липня 2022 року від 13000 грн. до 26000 грн.; з 1 грудня 2022 року від 13420 грн. до 26840 грн.)
  • у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, - від десяти до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ( з 1 січня 2022 року від 12405 грн. до 24810 грн.; з 1 липня 2022 року від 13000 грн. до 26000 грн.; з 1 грудня 2022 року від 13420 грн. до 26840 грн.)
  • у провадженні щодо злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, - від двадцяти до п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 180 КПК України). ( з 1 січня 2022 року від 24810 грн. до 49620 грн.; з 1 липня 2022 року від 26000 грн. до 52000 грн.; з 1 грудня 2022 року від 26840 грн. до 53680 грн.)

3) Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України (частина перша статті 323 КПК України).

4) При відібранні зобов’язання про взяття під нагляд батьки, опікуни, піклувальники, адміністрація дитячої установи попереджаються про характер підозри чи обвинувачення неповнолітнього і про їхню відповідальність у разі порушення взятого на себе зобов’язання. При порушенні цього зобов’язання на батьків, опікунів і піклувальників накладається грошове стягнення від двох до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 493 КПК України).

5) Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому КПК України порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:

  • від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора ( з 1 січня 2022 року від 620 грн. 25 коп. до 1240 грн. 50 коп.; з 1 липня 2022 року від 650 грн. до 1300 грн.; з 1 грудня 2022 року від 671 грн. до 1342 грн.);
  • від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (частина перша статті139 КПК України) ( з 1 січня 2022 року від 1240 грн. 50 коп. до 4962 грн.; з 1 липня 2022 року від 1300 грн. до 5200 грн.; з 1 грудня 2022 року від 1342 грн. до 5368 грн.);

6) Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 КПК України (стаття 325 КПК України).

7) Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з’ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому главою 12 КПК України.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з’ясувати обставини, що стосуються застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, вирішує питання про проведення судового розгляду без нього або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, в порядку, передбаченому главою 12 КПК України (частини друга-третя статті 326 КПК України).

8) Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 КПК України (частина перша статті 327 КПК України).

Неприбуття вказаних осіб не перешкоджає у певних випадках розгляду питання, але дозволяє особі, на яку може бути накладено грошове стягнення, подати клопотання про його скасування.

Хто має право звернутися з клопотанням про накладення грошового стягнення та його зміст

Під час судового провадження з клопотанням про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні до суду може звернутися прокурор, котрий підтримує держане обвинувачення у цьому провадженні.

Слідчий суддя чи суд з власної ініціативи можуть застосувати грошове стягнення, наприклад, під час надання дозволу про взяття під варту обвинуваченого, котрий не виконував умов особистої поруки, особистого зобов’язання чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження або не з’явився до них за викликом без поважних причин. Інші учасники провадження безпосереднього права на звернення з таким клопотанням до слідчого судді чи суду не мають. Однак це не позбавляє їх права звертати увагу названих суб’єктів про можливість застосування грошового стягнення з метою забезпечення кримінального провадження.

Накладення грошового стягнення є правом слідчого судді чи суду, але в окремих випадках їх обов’язком. Так, слідчий суддя чи суд зобов’язаний накласти грошове стягнення:

- на поручителя за невиконання взятих на себе зобов’язань при обранні запобіжного заходу особистої поруки ( частина п'ята статті 180 КПК України);

- на батьків, опікунів і піклувальників при відібранні у них зобов’язання про взяття під нагляд неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого у випадку порушення цього зобов’язання (частина п'ята статті 493 КПК України).

У решті випадків накладення грошового стягнення є правом для слідчого судді чи суду, яким вони можуть скористатися або утриматися, враховуючи певні обставини, наприклад скрутне матеріальне становище відповідного учасника процесу.

Відповідно до статті 145 КПК України у клопотанні про накладення грошового стягнення на особу під час досудового розслідування зазначаються:

  1. найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
  2. процесуальний статус особи, про накладення грошового стягнення на яку заявлено клопотання, її прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання;
  3. обов’язок, який покладено на особу цим Кодексом чи ухвалою слідчого судді;
  4. обставини, за яких особа не виконала обов’язок;
  5. відомості, які підтверджують невиконання особою обов’язку;
  6. прізвище, ім’я, по батькові та посада слідчого, прокурора;
  7. дата та місце складення клопотання.

До клопотання додаються копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи.

Файл:Зразок Клопотання про накладення грошового стягнення.docxСторона захисту, якщо приймає участь у засіданні може висловити свою думку.

Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу

Розгляд питання про накладення грошового стягнення на особу, визначається статтею 146 КПК України.

Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду. Про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов’язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Клопотання про накладення грошового стягнення на учасника провадження слідчий чи прокурор направляє до місцевого районного суду, у мажах територіальної компетенції якого знаходиться орган досудового розслідування, котрий здійснює кримінальне провадження.

Найбільш поширеною підставою для накладення грошового стягнення на учасників кримінального судочинства є неявка їх без поважної причини в судове засідання. Законодавець у статті 138 КПК України визначив перелік поважних причин неприбуття осіб на виклик.

Нормами КПК України не передбачено право оскарження ухвали слідчого судді, суду про накладення грошового стягнення. Згідно з частиною п'ятою стаття 532 КПК України ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Порядок оскарження ухвали про накладення грошового стягнення

Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня при розгляді цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення (стаття 147 КПК України).

Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може:

- самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення;

- призначити судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

Судова практика

Безоплатна правова допомога

Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених Законом України "Про безоплатну правову допомогу".

За дельною інформацією, щодо отримання консультації і вторинної правової допомоги, ВИ можете звернутися за номером гарячої лінії 0800-213-103, або обрати найближчий до Вас центр для отримання правової допомоги.