Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

'Зміст:

1. Обов’язків батьків утримувати дитину;
2. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів;
3. Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

'Нормативна база:

1. Конституція України;
2. Сімейний кодекс України;
3. Закон України «Про охорону дитинства»;
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме».

Обов’язків батьків утримувати дитину

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства"). Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав. Цей обов’язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами. Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 189 затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" (далі – тимчасова допомога). Відповідно до положень цієї постанови тимчасова допомога призначається у разі, коли: • рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; • один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; • місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено. При цьому слід зазначити, що така допомога призначається дитині віком до 18 років. Проте, на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні тимчасова допомога не призначається. Разом з цим, якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці такого перебування на підставі довідки установи (закладу) про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні. Питання щодо призначення і виплати тимчасової допомоги слід вирішувати за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), в управлінні праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурному підрозділі з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення). При цьому слід зазначити, що у разі зміни місця проживання (перебування) одержувача виплата тимчасової допомоги продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача. Варто звернути увагу на перелік документів, які необхідні для призначення тимчасової допомоги. Так, одержувач повинен подати до соціального захисту населення за місцем проживання (перебування): • заяву; • копію свідоцтва про народження дитини; • довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини; • довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача. Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи: • рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; • довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; • повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено. Призначається така допомога кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Досить часто виникає питання стосовно припинення виплати тимчасової допомоги. Таким чином, основними обставинами припинення виплати вказаної допомоги є: • встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду; • виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину; • досягнення дитиною 18-річного віку; • виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон; • влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання; • скасування або визнання усиновлення недійсним; • усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька); • відмови від стягнення аліментів; • добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти; • скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів; • смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога; • смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим; • позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав; • відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав; • встановлення над дитиною опіки чи піклування. Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов’язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.