Індексація грошових доходів населення та відповідальність за її невиплату

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база:

Що таке індексація?

Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Хто проводить індексацію?

Індексацію грошових доходів громадян зобов’язані проводити всі підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та господарювання, а також фізичні особи - підприємці, які використовують працю найманих працівників.

Коли необхідно проводити індексацію?

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. Підвищення грошових доходів населення у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Які доходи підлягають індексації?

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Оплата праці у грошовому виразі, яка включає:

— оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками,
— доплати,
— надбавки,
— премії,
— гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством,
— інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пенсії з урахуванням (крім тих, які зазначені у п. 3 Порядку):

— надбавок,
— доплат,
— підвищень до пенсії,
— додаткової пенсії,
— цільової грошової допомоги на прожиття,
— пенсії за особливі заслуги перед Україною;
— щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії

Стипендії

Соціальні виплати:

— допомога по безробіттю,
— матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного,
— щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим),
— щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
— страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності.

Грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника


Які доходи не підлягають індексації?

Виплати, які обчислюються із середньої заробітної плати:

— оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;
— допомога по тимчасовій непрацездатності;
— виплати, що зберігаються за працівником за час службового відрядження;
— виплати, що зберігаються за працівником за час щорічної та додаткової відпустки та ін.

Доходи громадян:

— від здачі в оренду майна,
— від акцій та інших цінних паперів,
— ведення селянського (фермерського) і особистого підсобного господарства,
— підприємницької діяльності, яка є для громадян джерелом грошових доходів від власності.

Державна соціальна допомога:

— малозабезпеченим сім’ям,
— на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням,
— на дітей одиноким матерям,
— по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Разові виплати:

— цільова разова матеріальна допомога,
— одноразова допомога при виході на пенсію,
— суми соціальних пільг,
— компенсації (крім виплат, визначених п. 2 Порядку №1078),
— винагорода за підсумками роботи за рік тощо.

Виплат відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

— допомога у зв’язку з вагітністю та пологами,
— допомога при народженні дитини,
— допомога на поховання,
— одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності,
— одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідальність за ненарахування та невиплату індексації

Норми та гарантії в оплаті праці, встановлені у КЗпП та ч. 1 ст. 12 Закону №108, є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці. Індексація зарплати належить до мінімальних державних гарантій з оплати праці. Невиконання роботодавцем обов’язку щодо індексації зарплати є недотриманням мінімальних гарантій в оплаті праці. Фінансові санкції до роботодавця за непроведення індексації застосовують органи Держпраці. Якщо роботодавець не нараховує індексацію зарплати, його можуть притягти до відповідальності:

Види відповідальності Підстави притягнення до відповідальності
Фінансова відповідальність Якщо роботодавець не індексує зарплату своїх співробітників, йому загрожує штраф за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, передбачений ст. 265 КЗпП – 10 мінімальних зарплат (МЗП) за кожного працівника, стосовно якого допущено порушення.

Факт порушення може бути встановлений під час інспекційного відвідування суб’єкта господарювання. У такому разі складається акт про виявлення у СГ ознак порушення законодавства про працю. Протягом 10 днів із дати складення акта орган Держпраці повинен прийняти рішення про розгляд справи про накладення штрафу (п. 3 Порядку №509).

Суб’єкт господарювання, стосовно якого розглядатиметься справа, повинен бути повідомлений за 5 днів до дати розгляду. Розглядати справу без участі СГ не можна, якщо він не був проінформований належним чином і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду.

Адміністративна відповідальність За ненарахування індексації зарплати передбачена адміністративна відповідальність за ст. 41 КУпАП. Проте органи Держпраці не накладають штрафи за цією статтею, а тільки складають протоколи про таке правопорушення (ст. 255 КУпАП). А розглядає такі справи виключно суд (ст. 221 КУпАП).

Підставою для притягнення до відповідальності за ст. 41 КУпАП може бути як непроведення індексації зовсім, так і її несвоєчасне проведення; проведення з порушенням Порядку №1078 тощо. Адже всі ці порушення підпадають під поняття «Інші порушення вимог законодавства про працю». Штраф за такі порушення становить:

  • від 30 до 100 НМДГ (ст. 41 КУпАП);
  • від 100 до 300 НМДГ – якщо вищезгадані порушення скоєні цією ж особою повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності або стосовно неповнолітнього працівника, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінюють, що виховують дитину до 14 років або дитину-інваліда (ст. 41 КУпАП). Штрафи за ст. 41 КУпАП накладаються на посадових осіб підприємства (як правило, на директора, головного бухгалтера) або на роботодавця-підприємця.

Для застосування адміністративних штрафів установлено строк давності (ст. 38 КУпАП):

  • за разовими порушеннями – 3 місяці з моменту їх скоєння;
  • за правопорушеннями, що тривають, – 3 місяці з моменту їх виявлення.
Кримінальна відповідальність Частиною 1 ст. 175 ККУ передбачена відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати (а отже, й індексації) більше ніж за один місяць, якщо таке порушення скоєне умисно керівником юрособи або роботодавцем-підприємцем.

Санкції за цей злочин можуть бути такими:

  • штраф від 500 до 1 000 НМДГ;
  • виправні роботи на строк до двох років;
  • позбавлення волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Роботодавець звільняється від відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності він погасив заборгованість з виплати зарплати (у т. ч. індексації) (ч. 3 ст. 175 ККУ).


Увага! Колишній працівник може стягнути через суд суму індексації зарплати, якщо з ним із запізненням розрахувалися при звільненні. Згідно зі ст. 233 КЗпП у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком. А несвоєчасний розрахунок із працівником при звільненні вважається порушенням законодавства про оплату праці. Ця норма поширюється і на випадки стягнення індексації зарплати, яка є складовою зарплати.


Строки звернення до суду

Строки звернення до суду для вирішення трудових спорів визначаються у ст. 233 КЗпПУ. Згідно з ч. 1 даної статті, працівник може безпосередньо звернутися з відповідною заявою до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк із дня, коли він дізнав­ся або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а стосовно справ про звільнення – у місячний термін із дня отримання копії наказу про звільнення або видачі трудової книжки. Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю, у разі порушення законодавства про оплату праці, людина має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким терміном.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Індексація_грошових_доходів_населення_та_відповідальність_за_її_невиплату&oldid=13518