Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

1.Глава 4 Розділу 1 Митного кодексу України 2. стаття 56 Податкового кодексу України 3. Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами. 4.Законом України «Про звернення громадян». ст. 532 КУпАП, Стаття 529. Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил Глава 72. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил (ст.529-533) Розділ ХIХ. Провадження у справах про порушення митних правил (статті 486-542) Глава 72. Оскарження постанов у справах про порушення митних правил (ст.529-533) +Стаття 529. Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил +Стаття 530. Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил +Стаття 531. Підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил +Стаття 532. Строки розгляду скарги (адміністративного позову) на постанову у справі про порушення митних правил +Стаття 533. Наслідки подання скарги (адміністративного позову) З 1 січня почали діяти оновлені правила митного контролю для ввезення на територію України та вивезення за кордон різних предметів вжитку. Митні правила Митні правила є однаковими для всіх громадян України, незалежно від виду транспортного засобу, яким перетинається кордон (за винятком загальної суми речей, які будуть ввозитись та вивозитись), і вказані з розрахунку на одну людину за умови перетину кордону разово впродовж однієї доби.

Коридори на митниці Для початку варто правильно обрати коридор, а їх усього 2: "зелений" та "червоний". "Зелений" – це відсутність письмового декларування речей, які ви збираєтесь провозити, без заповнення митної декларації, без митних зборів. "Червоний" – навпаки.

Ви можете пройти митний контроль по "зеленому" коридору, якщо:

Перевозите в багажі особисті речі. Везете зі собою їжу загальною сумою до 200 євро. Різні товари загального вжитку на суму до 1000 євро в аеропортах, або 500 євро машиною, поїздом та іншими видами транспорту, крім літаків. Гроші в будь-якій валюті, яка має еквівалент до 10 тисяч євро. Не більше 5 упаковок медикаментів (заборонено перевозити психотропні та наркотичні медичні препарати). Алкоголь (можна перевозити тільки особам, що досягли 18 років) – до 1 літру міцних напоїв (більше 22 % вмісту спирту), до 2 літрів вина і до 5 літрів пива. Тютюнові вироби – до 200 цигарок (1 блоку), або до 250 грам тютюну, або до 50 сигар. "Червоний" коридор варто обирати, якщо вам необхідно проходити митний контроль із обов'язковим заповненням митної декларації. Важливі нововведення: згідно зі змінами у статті № 374 Митного Кодексу України, які вступили в силу з 1 січня 2018 року щодо ввезення та вивезення товарів з-за кордону в Україну – не підлягають оплаті мита товари, які мають вагу до 50 кг, та коштують не більше 500 євро, або 1000 євро, якщо ви подорожуєте літаком. При цьому необхідно бути відсутнім в Україні більше, ніж 24 години, і в'їжджати на Батьківщину не частіше одного разу протягом 72 годин. Якщо ж ви приїжджаєте частіше, тоді без оподаткування дозволяється провезти товарів не більше, ніж на 50 євро.

Якщо при перетині кордону ви порушили одне з часових обмежень – вам доведеться сплатити податки у розмірі 20% від вартості товарів, яка є різницею, що перевищує 50 євро.

Якщо ж з часовими рамками все добре, але ви намагаєтесь перевезти товарів на суму, більшу за 500 євро, тоді доведеться сплатити не тільки 20 % ПДВ від суми, що перевищує 500 євро, але ще й 10 % мита.

Така сама схема діє, якщо ви дотримались і часових обмежень, і грошових, але не вклались у вагу в 50 кг – 20 % ПДВ і 10 % мита.

КВивезення різноманітних товарів за межі України Вивозити або ж пересилати з нашої держави за кордон можна товари, вартість яких в сумі не перевищує 10 тисяч євро (еквівалент). Це правило стосується як тих товарів, що необхідно декларувати, так і тих, які можна провозити по "зеленому" коридору.

Якщо все-таки необхідно вивезти щось, що коштує дорожче зазначеної вище суми, тоді товари підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації та сплаті вивізного мита.

Можна обійтись без документів (якщо загальна вартість товарів перевищує суму у 10 тисяч євро), що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, у наступних випадках:

Ви виїжджаєте за кордон на постійне місце проживання, тому забираєте речі з собою. Ці речі входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, але необхідно підтвердити склад спадщини нотаріально. Якщо українець вивозить речі тимчасово, надавши перед тим письмове зобов'язання про їх зворотне ввезення. І навпаки – були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами. Якщо ці речі громадянин-нерезидент одержав у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводились на території України. Це необхідно також підтвердити відповідними документами. Також митному оподаткуванню не підлягають товари, що були куплені нерезидентами в Україні, але при цьому їх загальна фактурна вартість не повинна перевищувати сумі задекларованих грошей, які іноземець перед тим ввозив у нашу державу.ожне обмеження і правило розраховується на одну людину.



1. Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

2. Якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, припиняється.

3. Постанова центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

4. Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

5. Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

{Частина п'ята статті 529 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5288-VI від 18.09.2012 , № 1697-VII від 14.10.2014 }

Важливим складовим елементом забезпечення прав і свобод людини і громадянина є право на оскарження рішень дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади. Митне право є значною за обсягом і досить суперечливою галуззю права. Так, в залежності від конкретного виду рішення митного органу, а також в залежності від попередніх дій, які були вчинені у зв’язку з прийняттям рішення, його оскарження необхідно здійснювати за одним з трьох порядків, що значно ускладнює фактичну реалізацію права на оскарження рішень уповноважених посадових осіб митних органів та потребує підвищеної уваги від тих хто дане право бажає реалізувати.

Першим порядком в якому може бути оскаржено рішення посадових осіб митного органу є так звана процедура адміністративного оскарження, тобто оскарження рішення суб’єкта владних повноважень до органу вищого рівня.

Для митних постів органом вищого рівня являються митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости, щодо митниць, спеціалізованих митних органів, митних організацій органом вищого рівня є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (Державна фіскальна служба України). Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Реалізувати право на адміністративне оскарження може кожна особа, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Митного кодексу України, вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов’язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України «Про звернення громадян».

І.Досудовий порядок вирішення спору Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (далі Порядок), а саме відповідно до п. 2 Розділу І вказаного Порядку, ним визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі — рішення) під час адміністративного оскарження. Що в сукупності з п. 2 Розділу ІІ цитованого Порядку, яким визначається зокрема можливість оскарження рішень митниць до ДФС України, свідчить про те що саме вказаний порядок буде застосовуватись контролюючими органами при розгляді скарг на рішення митних органів. Так, відповідно до Порядку, строк звернення зі скаргою в рамках процедури адміністративного оскарження становить 10 календарних днів з дня отримання скаржником копії відповідного рішення. Вказаний строк може бути поновленим за письмовим клопотанням скаржника у випадку якщо він, у межах строків звернення, перебував за межами України, перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден, перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду, мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально, був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Щодо вимог до оформлення скарги, то вона повинна містити прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу, найменування контролюючого органу, реквізити оскаржуваного рішення, підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі, обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства, вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу, відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду, адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, перелік документів, які додаються до скарги. Скарга підписується особисто платником податків, який її подає, або його представником, уповноваженим на підписання скарги. Якщо скарга підписується представником платника податків, до неї долучається оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства. Контролюючий орган має право повернути скаргу без розгляду у випадку якщо: її не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання, скаргу подано з пропуском строку, крім випадків наявності підстав для його поновлення, про які мова йшла вище, скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати, до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково, платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу, платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.

ІІ Судовий розгляд Закон не визначає процесуальні вимоги до рішення контролюючого органу про залишення скарги без розгляду, обмежуючись лише вказанням, що таке рішення повинно бути письмовим і повинно містити відомості про причини його прийняття.

За загальним правилом, розгляд скарг, поданих в порядку адміністративного оскарження здійснюється у закритому засіданні. Скаржник може заявити про намір брати участь у розгляді матеріалів скарги. Розгляд скарги у відкритому судовому засіданні здійснюється у випадку задоволення контролюючим органом відповідного письмового клопотання, поданого разом зі скаргою у формі, визначеній Порядком. У відкритому засіданні з розгляду скарги, крім скаржника та (або) його представника беруть участь також повноважених представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, уповноважених представників центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, уповноваженого представника Ради бізнес-омбудсмена, представників засобів масової інформації. Неприбуття належним чином повідомлених (за три дні до дати розгляду) учасників розгляду не є перешкодою для розгляду скарги. Клопотання про розгляд скарги у відкритому засіданні розглядається протягом 10 днів. Контролюючий орган не має права відмовити в задоволенні клопотання платника податків про розгляд матеріалів скарги у відкритому засіданні, за виключенням випадків, коли в клопотанні скаржника відсутні відомості, передбачені цим Порядком та/або в матеріалах справи наявні відомості, що становлять державну таємницю.

Що стосується строків розгляду скарг, то вони розглядаються протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги. Керівник контролюючого органу (заступник керівника або інша уповноважена посадова особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги понад двадцятиденний строк, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20 денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається скаржнику протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, що настає за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь скаржника, якщо рішення керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано скаржнику до закінчення двадцятиденного строку.

За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає рішення, яке повинне бути вмотивованим, тобто повинне містити конкретні посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, з урахуванням матеріалів скарги, а також позицію органу по суті вимог чи заперечень скаржника.

Рішення за результатами розгляду скарги може бути оскарженим до органу ДФС вищого рівня. У випадку прийняття рішення ДФС України, воно може бути оскаржено виключно в судовому порядку.

Другим, різновидом процедури адміністративного оскарження являється оскарження рішень митних органів у вигляді постанов про порушення митних правил.

Основною особливістю адміністративного оскарження постанов у справі про порушення митних правил є те, що вказаний вид рішень митних органів відноситься до категорії рішень у справах про адміністративні правопорушення, що в свою чергу означає, що великою мірою процес їх оскарження регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, на відміну від інших рішень митних органів, строк на оскарження постанов про порушення митних правил обраховується не з моменту отримання відповідного рішення, а з моменту його винесення, хоча і складає 10 днів.

Разом з тим, вказаний строк може бути поновленим органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.

Іншою особливістю оскарження постанов у справах про порушення митних правил є те, що єдиним органом митниці, уповноваженим на їх винесення є конкретна митниця, а отже оскаржити в адміністративному порядку дану постанову можливо виключно до ДФС України.

Що ж стосується строків розгляду скарг на постанову про порушення митних правил, то стаття 532 КУпАП, вказує, що такі строки встановлюються законом. Відповідно такі строки встановлюються Законом України «Про звернення громадян», і відповідно до ст. 20 вказаного Закону дорівнюють одному місяцю з дня надходження, однак можуть бути продовженими керівником органу, що розглядає скаргу або його заступником до 45 днів з обов’язковим письмовим повідомленням заявника.

Для прийняття рішення про скасування постанови про порушення митних правил, орган, що розглядає скаргу повинен встановити одну з наступних обставин: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду, неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення, накладення стягнення, не передбаченого Митним Кодексом України, наявність інших передбачених законом обставин.

За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме: про залишення постанови без змін, а скарги — без задоволення, про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд, про скасування постанови та закриття справи, про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.

Окрім різних видів адміністративного оскарження, рішення митних органів можна оскаржити до суду, в порядку адміністративного судочинства.

Рішення митних органів, відповідно до ст. 122 КАС України може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає 10 днів та обчислюється з ухвалення відповідної постанови.

Однак, слід відмітити, що у випадку використання процедури адміністративного оскарження, яка є одним з різновидів досудового порядку вирішення спору, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду зі скаргою (позовом) встановлюється тривалістю у три місяці, і обчислюється такий строк з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строк звернення до суду зі скаргою може бути поновлено судом за наявності відповідного клопотання та у випадку, якщо причини пропуску вказаного суду були визнані відповідним складом суду поважними.

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно з ст. 25 КАС України, вони подаються до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на зареєстроване місцезнаходження відповідача чи позивача, за вибором останнього. У випадку відсутності у позивача зареєстрованого місцезнаходження, скарга подається до адміністративного суду за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.

Однак слід мати на увазі, що якщо оскаржується постанова у справі про порушення митних правил, то скарга на вказане рішення, хоча і розглядається за правилами КАС України, однак подається до суду загальної юрисдикції, як адміністративного суду першої інстанції.

Вимоги до оформлення апеляційної скарги (позовної заяви), а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у ст. 160, ст. 161 КАС України. У випадку невідповідності апеляційної скарги (позовної заяви) цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.

Слід відмітити, що за подання апеляційної скарги (позовної заяви) на рішення митного органу необхідно сплатити судовий збір, ставка якого визначена у Законі України «Про судовий збір». Однак, як зазначено у рішенні Касаційного адміністративного суду від 15.03.2018 року у справі № 461/4269/17, у справах про оскарження постанов у справах про порушення митних правил у розумінні положень статей 487, 529 Митного кодексу України, статей 287, 288 КпАП, статей 2, 3, 4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору.

З приводу строків розгляду скарг на рішення митних органів в порядку адміністративного судочинства, то такі скарги, за загальним правилом, повинні бути розглянуті протягом 90 днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках, коли суд продовжує строки підготовчого провадження у справах, цей строк може сягнути 120 днів.

Разом з тим, для оскарження постанов у справах про порушення митних правил такий строк становить 10 днів з дня відкриття провадження у справі.

За результатами розгляду скарг на рішення митних органів по суті, адміністративний суд ухвалює рішення, яке в свою чергу також може бути оскарженим в апеляційному порядку.

Резюме. Рішення митного органу, в залежності від його виду, а також конкретних обставин справи може бути оскаржено у порядку адміністративного оскарження, у порядку адміністративного оскарження постанов у справах про порушення митних правил, а також в порядку адміністративного судочинства. Не залежно від обраної процедури оскарження надзвичайно важливим для ефективного захисту є дотримання строків оскарження, а також, для оскарження в порядку адміністративного судочинства рішень митних органів, окрім постанов про порушення митних правил, правильний розрахунок судового збору, що підлягає сплаті. Також слід мати на увазі, що процес оскарження рішення митного органу – процедура тривала, що в залежності від конкретної ситуації, може бути як корисним так і шкідливим. ІІІ Протокол про порушення митних правил Стаття 363. Протокол про порушення митних правил Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає протокол. Протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: 1) дату і місце його складення; 2) посаду, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; 3) необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується До відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; 4) місце, час вчинення та суть порушення митних правил; 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає відповідальність за таке порушення; 6) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; 7) відомості щодо товарів, транспортних засобів, документів, вилучених згідно із статтею 377 цього Кодексу; 8) інші необхідні для вирішення справи відомості. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками. Якщо особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення. У разі складення протоколу особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбачені статтею 366 цього Кодексу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. У разі потреби в протоколі зазначаються також місце та час розгляду справи про порушення митних правил. Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил. У разі відмови особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується особою, що склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник надсилається цій особі за повідомленою нею або наявною в митному органі адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим, навіть якщо особа, яка вчинила порушення митних правил і притягується до відповідальності, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно. Протокол, а також вилучені товари, транспортні засоби та документи, зазначені в протоколі, передаються до митного органу, в зоні якого виявлено порушення митних правил. Коментована стаття містить перелік обов'язкових реквізитів протоколу, без яких він не має доказового значення чи його можна оскаржити. Протокол про порушення митних правил займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи митних органів встановлюють наявність чи відсутність митного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у ст. 280 КпАП України і мають значення для правильного розв'язання справи. Така позиція законодавця вимагає від посадових осіб, які складають протокол, суворо дотримуватися порядку його оформлення. Протокол про порушення митних правил є об'єктивованим відображенням акту порушення справи про митне правопорушення і слугує підставою для подальшого провадження в справі про порушення митних правил. Проте деякі науковці справедливо розглядають протокол не тільки як акт порушення справи, але і як завершальний етап його розслідування, з'ясовування всіх фактичних обставин правопорушення, особи порушника і доказ його вини. Протокол складається у кожному випадку виявлення порушення митних правил, він є єдиною формою документа, в якому фіксується факт вчинення порушення митних правил, ніякого іншого документа про прийняття до провадження митними органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про порушення митних правил, правильність розгляду справи по суті й обгрунтованість застосування адміністративного стягнення. Протокол про порушення митних правил - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою митних органів; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим комен­тованою статтею. Немає необхідності зупинятися на всіх перелічених вище реквізитах, тому що вони детально розглянуті в науково-практичних коментарях КпАП України й у ряді робіт інших авторів. У коментованій статті слід детальніше розглянути ті моменти, що є найбільш важливими з погляду доказового значення протоколу. Особливе доказове значення має та частина протоколу, в якій міститься вказівка про сутність обвинувачення і посилання на конкретну статтю МК України, що порушена. У цій частині протоколу формулюється обвинувачення. Тому однією з найважливіших частин протоколу є його описова частина, яка містить інформацію про місце, час скоєння та сутність порушення митних правил. Описова частина протоколу на практиці досить часто виглядає найбільш уразливо. При формуванні описової частини протоколу слід виходити з того, що відносна лаконічність інформації, яка в ній міститься, про сутність митного правопорушення повинна в той же час давати чітке уявлення про характер скоєного діяння, яке підпадає під ознаки відповідної статті МК України. Вона повинна бути конкретною, точною, об'єктивною, а також стислою, але з вичерпною повнотою розкривати характер правопорушення. Саме тому в цій частині протоколу необхідно більш детально описувати сутність правопорушення, а саме: місце та точний час скоєння, як, коли, яким способом, при яких умовах воно було виявлено, тобто деталі, фрагменти неправомірних дій (бездіяльності) особи, яка притягається до відповідальності. Безумовно, при складанні протоколу необхідно точно вказувати дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім'я, по батькові, посада, юридична та фактична адреси, телефон). Як правило, особа правопорушника встановлюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, військовий квиток, посвідчення водія тощо). Неприпустимо записувати в протоколі прізвище порушника тільки з його слів, тому що можливі випадки, коли порушники з метою уникнення відповідальності можуть назвати прізвища й адреси відомих їм громадян. У протоколі повинні бути точно зазначені прізвище, ім'я по батькові свідків правопорушення, якщо вони є. Відомості про цих осіб, зафіксовані в протоколі, а також отримана від них інформація виконують функції доказів у справі і є умовою її вирішення в точній відповідності з законом. У протоколі необхідно вказати такі дані: - найменування та індивідуальні ознаки предметів, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, їх кількість та вага, вартість, а також кількість однорідних з ними предметів, які пропущені, прийняті або повернуті; - найменування затриманих предметів із спеціально виготовленими тайниками, їх індивідуальні ознаки, кількість, вартість; - найменування транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил, їх індивідуальні ознаки; - найменування затриманих документів, необхідних для розгляду справи (ВМД, провізна відомість, товарно-транспортні документи, контракти та інше); - предмети, транспортні засоби, вилучені з метою забезпечення стягнення штрафів, їх індивідуальні ознаки, кількість, вага, вартість. Також у протоколі необхідно зробити такі записи: - на якій мові велась бесіда з особою, щодо якої складено протокол, якщо ця особа не володіє українською мовою; ким був перекладений зміст протоколу на зрозумілу правопорушнику мову, і якщо перекладачем - то його прізвище, ім'я та по батькові, адреса та місце роботи; - про те, що особі, стосовно якої складено протокол, відомо про час та місце розгляду справи, а також що вона одержала копію протоколу. Протокол про порушення митних правил обов'язково підписується посадовою особою, яка його склала, якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягається до відповідальності, протокол підписується і цією особою, а при наявності свідків він може бути підписаний також і цими особами. Якщо ж особа, яка притягається до відповідальності, відмовилась від підпису, то про це повинен бути зроблений спеціальний запис, фіксація цього факту з вказівкою свідків непотрібна. Підпис особи у протоколі не говорить про визнання нею своєї вини, це означає лише одне: вона ознайомилася зі змістом протоколу, і він їй відомий. Як відзначено вище, протокол повинен бути складений об'єктивно. Не можна приписувати особі такі дії, яких вона не вчиняла. Водночас посадові особи, які складають протокол, зобов'язані забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість скористатися правами, що їй гарантовані законом (ст.366 МК України). Ці процесуальні права повинні бути їй роз'яснені, про що в протоколі робиться спеціальна відмітка. Особа, яка притягається до відповідальності, має право ознайомитися зі змістом складеного протоколу. Це дозволяє їй, по-перше дізнатись, за вчинення якого конкретного проступку та на підставі якої статті МК України вона притягається до відповідальності, і, по-друге, надати свої пояснення з приводу обставин, що зазначені в протоколі. Особа, щодо якої складено протокол, має право власноручно записати свої зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Відсутність у протоколах підписів про роз'яснення особам, які притягаються до відповідальності, відсутність позначки про наявність чи відсутність зауважень, про вручення копій протоколів можуть бути підставою для оскарження рішень, прийнятих за результатами розгляду цих справ. Слід зазначити, що протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, перший з яких залишається в справах митного органу, другий вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол. Якщо власник предметів, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, не встановлений, копія протоколу може бути вручена іншим зацікавленим особам (капітану корабля, начальнику поїзда та ін.). Реквізити бланку протоколу, які передбачені для відомостей про місце та час розгляду справи, в цих випадках не заповнюються. До протоколу про порушення митних правил можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису та відеозапису, плани, схеми, відбитки тощо. Фотографії, схеми, малюнки, креслення — це ілюстрації, що пояснюють зміст протоколу, а в сукупності своїй становлять його складову. Слід визнати, що протокол про порушення митних правил слугує не тільки підтвердженням факту порушення справи, а й виступає досить важливим джерелом інформації про обставини скоєного правопорушення. При складанні протоколу про порушення митних правил можливо проведення таких дій: опитування осіб про порушення митних правил, адміністративне затримання, витребування документів, проведення митних обстежень, вилучення предметів, транспортних засобів та документів. 

                        Форма Протоколу про порушення митних правил
                      
                  ПРОТОКОЛ
            про порушення митних правил №_/_/_

«_________»_______20__р (місце складення протоколу)________ я,_:_ (посада, митний орган, прізвище, ім 'я та по батькові особи, що склала протокол) у присутності:_______ особи, що притягується до відповідальності, свідків: 1. (необхідні для розгляду справи відомості про особу, що притягується до відповідальності, якщо її встановлено: громадянство, прізвище, ім 'я та по батькові, день, місяць і рік народження, місце народження, місце роботи, посада або рід занять, місце проживання, дані про документ, що засвідчує особу) (прізвища, адреси свідків, якщо вони є) керуючись вимогами статей 359, 363 і 375 Митного кодексу України, склав цей протокол про порушення митних правил. Протокол складено за участю перекладача_ (посада, місце роботи, прізвище, ім 'я та по батькові, якщо перекладач брав участь) Передбачені ст. 370 Митного кодексу України обов'язки перекладача (точно й у повному обсязі здійснювати доручений переклад) мені роз'яснено. Підпис перекладача:_ Передбачені статтями 363 ч. 4 і 366 Митного кодексу України права особи, що притягується до відповідальності за порушення митних правил (дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу; письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу; ознайомитися під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді з матеріалами справи, зробити з них витяги, одержати копії рішень, постанов та інших документів, що є в справі; бути присутнім під час розгляду справи в митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні й письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді); користуватись іншими правами, наданими законом), мені роз'яснено. Підпис особи, що притягується до відповідальності:__ Передбачені ст. 371 Митного кодексу України обов'язки свідка (з'явитися за викликом органу, у провадженні якого перебуває справа про порушення митних правил, у призначений час до цього органу й дати детальні та правдиві пояснення, повідомити все відоме в справі та відповісти на поставлені запитання) мені роз'яснено. Підписи свідків: 1._ 2._ Установлено: _ (місце, час учинення та суть порушень митних правил) Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтями _ України. На підставі ст. 377 Митного кодексу України за цим протоколом вилучено: а) товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил; товари зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю; транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України № з/п Назва вилученого товару, транспортного засобу, їх особливі ознаки Кількість (вага) Вартість, грн


б) документи, потрібні для розгляду справи про порушення митних правил № з/п Назва вилученого документу, їх особливі ознаки в) в особи, що не має в Україні постійного місця проживання або адреси, - товари, транспортні засоби в розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил; товари зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю; транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України № з/п Назва вилученого товару, транспортного засобу, їх особливі ознаки Кількість (вага) Вартість, грн


Якщо є додаток до протоколу, то зазначити: "Див. додаток на ____аркушах Пояснення, зауваження особи, що притягується до відповідальності:________ Розгляд справи відбудеться "_" о "_" год. "_" хв. 20_р. 

  за адресою:
(заповнюється в разі потреби)

Копію протоколу отримав "_" _20_р. (підпис особи, що притягується до відповідальності. Заповнюється, якщо цю особу встановлено та вона була присутня при складанні протоколу) Від підпису протоколу та одержання його копії особа, що притягується до відповідальності, відмовилася. (підпис посадової особи митного органу, що склала протокол) Підписи свідків: 1. _ 2. Зміст протоколу перекладено на мову. (підпис перекладача, якщо перекладач залучався) Підписи свідків: 1. _ 2. _ Підпис посадової особи митного органу, що склала протокол: 


                Форма додатку до Протоколу про порушення митних правил
               ДОДАТОК №_ДО ПРОТОКОЛУ
          про порушення митних правил №_ 20     р.
         (місце складення протоколу)

На підставі ст. 377 Митного кодексу України за цим протоколом вилучено (продовження): а) товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил; товари зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю; транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України; б) документи, потрібні для розгляду справи про порушення митних правил; в) в особи, що не має в Україні постійного місця проживання або адреси, - товари, транспортні засоби в розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил; товари зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю; транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (непотрібне закреслити) № з/п Назва вилученого товару, транспортного засобу, їх особливі ознаки Кількість (вага) Вартість, грн


Копію додатка до протоколу отримав "_"_20_р. (підпис особи, що притягується до відповідальності. Заповнюється, якщо таку особу встановлено та вона була присутня при складанні додатка до протоколу) Від підпису додатка до протоколу про порушення митних правил та одержання його копії особа, що притягується до відповідальності, відмовилася. (підпис посадової особи митного органу, що склала додаток до протоколу) Підписи свідків: 1._ 2. _ Зміст додатка до протоколу перекладено на_мову. (підпис перекладача, якщо перекладач залучався) Підписи свідків: 1. _ 2. _ Підпис посадової особи митного органу, що склала додаток до протоколу: _ More: http://crimealawyers.com/protokol-pro-porushennya-mitnikh-pravil

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_оскарження_постанов_у_справах_про_порушення_митних_правил&oldid=12535