Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Загальні положення щодо порушень митних правил

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України (далі - МКУ) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МКУ, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств (частина друга статті 459 МКУ).

Види адміністративних стягнень за порушення митних правил

За порушення митних правил можуть бути накладенні адміністративні стягнення, а саме:

  • попередження – передбачене статтею 463 МКУ, представляє собою офіційне попередження правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення;
  • штраф – передбачений статтею 464 МКУ, являє собою покладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається МКУ залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення;
  • конфіскація - передбачена статтею 465 МКУ, полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МКУ, і безоплатній передачі їх у власність держави.
Дуже важливо! Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку передбаченому МКУ.

Конфіскація товарів, транспортних засобів, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до:

Важливо! якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, припиняється.

Оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику

Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до Державної митної служби України, є те що процес їх оскарження регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає 10 днів з моменту винесення рішення митним органом (стаття 289 КУпАП).

Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.

За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:

  • про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення;
  • про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд;
  • про скасування постанови та закриття справи;
  • про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено (частина перша статті 293 КУпАП).

Копія рішення по скарзі на постанову протягом 3х днів з дня його винесення надсилається особі, щодо якої її винесено (стаття 295 КУпАП).

У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності (стаття 296 КУпАП).

Відповідно до статті 531 МКУ підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:

  • відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
  • необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
  • невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
  • винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
  • неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
  • накладення стягнення, не передбаченого МКУ.

Цей перелік не є вичерпним.

Оскарження в порядку адміністративного судочинства

Скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений КУпАП. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений. Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає 10 днів та обчислюється з ухвалення відповідної постанови (стаття 289 КУпАП).

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно зі статтею 25 Кодекса адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Вимоги до оформлення апеляційної скарги (позовної заяви), а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у статтях 160, 161 КАСУ. У випадку невідповідності апеляційної скарги (позовної заяви) цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали (стаття 169 КАСУ).

Судова практика