Право на пільговий проїзд у громадському транспорті

Нормативна база

• Бюджетний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Закон України „Про автомобільний транспорт”
• Закон України від «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
• Закон України від «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
• Закон України від «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
• Закон України від «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
• Закон України від «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»
• Закон України від «Про охорону дитинства»
• Закон України від «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (із змінами та доповненнями)
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 року N 555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту»

Категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті

В Україні існують такі категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті:

1. Учасники бойових дій, а також особи, прирівняні до них (в тому числі й учасники АТО) (на підставі посвідчення учасника бойових дій);
2. Інваліди війни (на підставі посвідчення інваліда війни);
3. Особа, яка супроводжує інваліда війни І групи (на підставі посвідчення інваліда війни І групи, якого супроводжує одна особа);
4. Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1 категорії (на підставі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи);
5. Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що належать до 2 категорії (на підставі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС);
6. Діти-інваліди, інвалідність яких пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (на підставі посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи);
7. Інваліди І, ІІ груп (на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги);
8. Інваліди по зору І-ІІ груп (на підставі відповідного посвідчення);
9. Діти-інваліди (на підставі посвідчення, в яких зазначено категорію «дитина-інвалід» );
10. Особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда);
11. Пенсіонери за віком (на підставі пенсійного посвідчення);
12. Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання (на підставі посвідчення інваліда війни, учасника бойових дій або посвідчення члена сім’ї загиблого);
13. Реабілітовані особи, які стали інвалідами внаслідок репресій (на підставі посвідчення реабілітованого);
14. Діти з багатодітної сім’ї (на підставі посвідчення дитини з багатодітної сім’ї);
15. Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани Національної поліції, державної пожежної охорони, ветерани податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерани служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (на підставі відповідного посвідчення);
16. Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах (єдиний квиток);
17. Діти до 6 років (без зайняття окремого місця для сидіння).

Пільговий проїзд для вищевказаних категорій громадян передбачається такими нормативно-правовими актами як: Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

• пункт 7 частини першої статті 12 — учасники бойових дій та особи, прирівняні до них мають право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
• пункт 7 частини першої статті 13 – інваліди війни та прирівняні до них особи мають право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує інваліда I групи;

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:

• пункт 15 частини першої статті 20 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 надається безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України;
• пункт 9 частини першої статті 21 — безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2;
• пункт 1 частини третьої статті 30 — діти, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, мають право на безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України.
  

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»:

• стаття 38-1 — інваліди I та II групи, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда I групи або дитину-інваліда), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі).
• Інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда або дитину-інваліда), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.
  

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

частина четверта статті 14 — військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.

Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» передбачає:

абзац четвертий частини п'ятої статті 6 — якщо реабілітована особа згідно з статтею 1 цього Закону стала інвалідом внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається право на безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району.

Закон України «Про охорону дитинства»:

пункт 4 частини шостої статті 13 — діти з багатодітних сімей мають право на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»:

пункт 11 статті 6 передбачає безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах України для ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, державної пожежної охорони, ветеранів податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 № 555 «Про поширення чинності постанови КМУ від 17.05.93 № 354»:

цією постановою право безплатного проїзду на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах поширено також на інвалідів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»:

цією постановою введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.

Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування»: абзац перший пункту 11 — передбачити для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються, або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, єдиний квиток, який дає право на безплатне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд, безплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі).

Механізм відшкодування перевізникам збитків від перевезення населення пільгових категорій

До 2016 року у Державному бюджеті України передбачались видатки на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначених законодавством. В Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені. Стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки з місцевого бюджету на місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Таким чином, у 2016 році надання пільг окремим категоріям громадян та фінансування втрат громадського транспорту від перевезення пільговиків покладено на органи місцевої влади та місцевого самоврядування.

Порядок оскарження безпідставної відмови від передбаченого законом пільгового перевезення громадян

Попри те, що пільговий проїзд передбачений законодавством, більшість перевізників порушують права людей. Згідно зі статтею 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Відповідно до частини сьомої статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (в тому числі у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 133-1) розглядають органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай). Від імені цих органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення у даному випадку мають право: на автомобільному транспорті - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники.

У разі безпідставної відмови у безкоштовному проїзді потрібно:

уточнити назву та контактні дані перевізника; по можливості, дізнатися прізвище, ім’я та по-батькові водія; записати номер транспортного засобу; час та маршрут, а також придбати квиток та зберегти його (у разі захисту свого права через суд бажана наявність свідків). Також у випадку порушення права на пільговий проїзд в міському або приміському транспорті можна звернутись за захистом свого права до територіального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (Центральний апарат знаходиться за адресою пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135). У скарзі або заяві необхідно вказувати дату, час, номер маршруту та державний номерний знак маршрутки, водій якої допустив порушення.