Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою
Нормативна база
- Цивільний кодекс України;
- Цивільний процесуальний кодекс України;
- Сімейний кодекс України;
- Роз’яснення Міністерства юстиції України «Встановлення опіки над майном фізичної особи, визнаної судом безвісно відсутньою» від 04.02.2011 р.
Визначення поняття фізичної особи
Фізична особа — це людина, що виступає як учасник цивільних відносин (ст. 24 ЦК).
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
Умови для визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- фізична особа відсутня за місцем свого постійного проживання протягом одного року;
- заінтересованим особам нічого не відомо про місце її перебування протягом одного року;
- вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів;
- питання, заради яких заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, є юридично важливими та не можуть бути вирішені без такого визнання (ст. 43ЦК).
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою здійснюється в судовому порядку, який встановлюється Глава 4 ЦПК України.
Наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. За заявою заінтересованої особи чи органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.
Опікун над майном фізичної особи, визнаної безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані доглядати.
Опіка над майном припиняється в разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим (ст. 44 ЦК України).
- Чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають права розірвати шлюб у спрощеному порядку через державні органи реєстрації актів цивільного стану.
- Припиняються зобов’язання, тісно пов’язані з особою безвісно відсутнього (наприклад, чинність довіреності, договору доручення стаття 129,248, 1008 ЦК).
Підстави для скасування рішення про безвісно відсутність фізичної особи
- Поява в місці постійного проживання;
- Одержання відомостей про місце перебування фізичної особи (ст.45 ЦК).
Визнання фізичної особи померлою
Умови для визнання фізичної особи померлою
| Умова | Строк |
|---|---|
| у місці постійного проживання особи немає відомостей про місце її перебування | протягом 3-х років |
| особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку | протягом 6-ти місяців |
| можливість вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру | протягом 1-го місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру |
| фізична особа зникла у зв’язку із воєнними діями | 2 роки |
Порядок визнання фізичної особи померлою
Визнання фізичної особи померлою здійснюється у судовому порядку, який встановлюється Глава 4 ЦПК України (за аналогією визнання фізичної особи безвісно відсутньою).
У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина день його гаданої загибелі (наприклад, день катастрофи пасажирського літака, день землетрусу або іншого стихійного лиха).
Реєстрація смерті фізичної особи, оголошеної померлою
Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи. На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи РАЦСУ видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть.
Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення.
Правові наслідки визнання фізичної особи померлою
Після набрання законної сили рішенням суду про оголошення фізичної особи померлою, суд надсилає рішення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, а саме: відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників.
Спадкоємці не мають права протягом п'яти років відчужувати нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини після смерті особи, оголошеної померлою (ст. 47 ЦК України).
Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Така заборона вноситься до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Важливо! Для оголошення фізичної особи померлою законодавство не вимагає попереднього визнання її безвісти відсутньою.
При оголошенні громадянина померлим днем його смерті вважається день набуття чинності рішенням суду, а в деяких випадках - день його ймовірної загибелі.
Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою
Перший наслідок — поновлюється особисто-правовий статус громадянина.
Другий наслідок — стосується майна, яке зберіглося на момент появи громадянина і яке перейшло безоплатно до інших осіб після оголошення відсутнього померлим. Власник, який з'явився, може вимагати повернення свого майна від цих осіб.
Третій наслідок — полягає у можливості повернути майно від осіб, до яких воно перейшло за відплатними угодами. Ці громадяни зобов'язані повернути майно власнику, який з'явився, якщо буде доведено, що, набуваючи майно, вони знали, що громадянин, оголошений померлим, перебуває серед живих, завдані при цьому збитки компенсуються особами, у яких майно набувалося за відплатною угодою.
Важливо! Поверненню належить тільки майно, що його виявлено в натурі. Закон не дозволяє повернення вартості речей, які були придбані безоплатно, а потім відчужені за гроші. Наприклад, якщо спадкоємці громадянина, оголошеного померлим, продали отриманий у спадщину будинок, то від покупця, який не знав, що оголошений померлим є живим, не можна вимагати повернення цього будинку, але не можна стягнути і його вартість із спадкоємців.
Четвертий наслідок — щодо майна, яке в порядку спадкування перейшло до держави:
- якщо майно є в наявності, то воно повертається власникові;
- якщо майно було реалізовано, то після скасування рішення про оголошення особи померлою, їй повертається сума грошей, виручених від реалізації майна.
