Стягнення компенсації за отриману травму через ожеледицю
Нормативна база:
- Цивільний кодекс України
- Закон України «Про житлово-комунальні послуги»
- Закон України «Про благоустрій населених пунктів»
Опис суттєвих обставин
Відповідно до статтей 24, 25, 26 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Статтею 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначені права та обов’язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів.
Зокрема, в пунктах 6, 7 ч. 1 ст. 17 даного Закону зазначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров’ю або майну громадян, звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров’ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об’єктів благоустрою.
Згідно частини 2 ст. 18 цього Закону підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою(їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб’єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частина 1 ст. 1195 ЦК України гласить, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
За положеннями ч.ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно ч.1 ст.1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які стались з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України визначено «Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», затвердженого Постановою КМУ № 270 від 22.03.2001р., за правилами пп. 13 п. 3 якого, розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування.
Відповідно до п.6 Порядку, лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою про кожний нещасний випадок до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради). Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку.
Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що у разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий комітет міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та направляє її керівнику копію рішення.
Згідно з абз. 3 п.7 Порядку у процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби керівника органу (організації), на території чи об’єкті якого стався нещасний випадок.
Відповідно до п.12 Порядку, за результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ, який надсилається організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об’єкта, де стався нещасний випадок.
Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.
Якщо отримано травму в результаті ожеледиці необхідно:
- визвати швидку допомогу та отримати довідку про отриману травму з фіксуванням всіх обставин події
- знайти свідків та зберегти їх номери телефонів
- зробити зйомку (фото) з місця події
- зберегти всі рентгенівські знімки, довідки видані лікувальним закладом
- акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ
Позасудовий порядок
Звернутися до органу, який є власником або балансоутримувачем майна та відповідно відповідальним за належне санітарне і технічне утримання території з претензією (листом) про добровільне компенсування вартості завданих збитків
Куди звертатись
Звернутися до органу, який є власником або балансоутримувачем та відповідно відповідальним за належне санітарне і технічне утримання території.
Вартість
Безкоштовно
Перелік документів
- Претензія (лист)
- Докази про отриману травму
- Фіскальні (товарні) чеки про придбані ліки
- Листок непрацездатності чи довідка лікувального закладу
- Акт про нещасний випадок невиробничого характеру форм Н
Строки розгляду
Претензія підлягає розгляду у місячний строк з дня одержання
Порядок оскарження
Судовий порядок.
Судовий порядок
Куди звертатись
Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст. 27 ЦПК України в редакції станом на 15.12.2017) Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.2 ст.27 ЦПК України)
Вартість
Відповідно до Закону України «Про судовий збір»
Перелік та зразки документів
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви додаються документи в порядку ст. 177 ЦПК України (в редакції станом на 15.12.2017):
Претензія, докази про отриману травму, фіскальні (товарні) чеки про придбані ліки, листок непрацездатності чи довідка лікувального закладу, акт про нещасний випадок невиробничого характеру форм НТ, фото з місця події, інші докази які мають значення для вирішення справи ( у відповідності до ч.2 ст.83 ЦПК України докази подаються разом з поданням позовної заяви)
Строки розгляду питання
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку (ч.1ст.210 ЦПК України в редакції станом на 15.12.2017)
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. ( ч.2 ст. 210 ЦПК України в редакції станом на 15.12.2017)
Підстави для відмови
Безпідставність позовних вимог, недоведеність обставин справи, відсутність доказів та свідків по справі.
Порядок оскарження
Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України ( в редакції станом на 15.12.2017 р.) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення
