Крадіжка

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 20:03, 31 березня 2024, створена Anatolii.shevchuk (обговорення | внесок) (Внесено зміни відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань 23 серпня 2023 року № 3342-IX)

Нормативна база

Поняття крадіжки. Суб'єкт кримінального правопорушення

Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).

Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп'яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна:

!!! Важливо Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).

Суб'єктом кримінального правопорушення може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її:

  • повторно;
  • за попередньою змовою групою осіб;
  • у великих розмірах;
  • в умовах воєнного або надзвичайного стану;
  • в особливо великих розмірах;
  • організованою групою,
  • поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;
  • що завдала значної шкоди потерпілому.

Покарання за таємне викрадення майна

Із початком введення воєнного стану, було прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану» який змінює Кримінальний кодекс України (КК), посиливши кримінальну відповідальність за ряд злочинів в умовах воєнного стану в тому числі і за крадіжку.

Крадіжка – ч. 1 ст. 185 КК до цього вважалася не злочином, а кримінальним проступком, і за неї було передбачено покарання від штрафу 17 тис. грн. до обмеження волі строком до 5 років. Лише в разі вчинення крадіжки повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 185), з проникненням у житло або інше володіння (ч. 3 ст. 185) чи у великому, особливо великому розмірі (ч. 4, 5 ст. 185) – передбачалися покарання у вигляді позбавлення волі.

Нині ж крадіжка, учинена в умовах воєнного або надзвичайного стану – є особливо кваліфікованим складом злочину. Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану – одразу кваліфікується за ч. 4 ст. 185 КК, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.

Стаття Покарання Примітка
частина перша статті 185 ККУ "Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)" карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк
частина друга статті 185 ККУ "Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб" карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк У статтях 185, 186 та 189-191 ККУ повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 ККУ.
частина третя статті 185 ККУ "Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому" карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років У статтях 185, 186, 189 та 190 ККУ значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
частина четверта статті 185 ККУ "Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану" карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років У статтях 185-191, 194 ККУ у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
частина п'ята статті 185 ККУ "Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою" карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна У статтях 185-187 та 189-191, 194 ККУ в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2024 р. 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн.

Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання

Обставини, які пом'якшують покарання:

  • з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
  • добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;
  • надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
  • вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім;
  • вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності;
  • вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
  • вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
  • вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого;
  • вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності;
  • виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених ККУ.

Перелік передбачених законом обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним.

Обставини, які обтяжують покарання:

  • вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;
  • вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою (частина друга або третя статті 28 ККУ);
  • вчинення кримінального правопорушення на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності;
  • вчинення кримінального правопорушення у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;
  • тяжкі наслідки, завдані злочином;
  • вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини;
  • вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах;
  • вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
  • вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
  • вчинення кримінального правопорушення з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
  • вчинення злочину з особливою жорстокістю;
  • вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;
  • вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
  • вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Неприпустимим є визнання судом обтяжуючими обставинами невизнання підсудним своєї вини, відмова давати показання, відсутність щирого каяття у вчиненому злочині, тощо.

Згідно з статтею 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Детальніше див.: "Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі"

Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності

https://zib.com.ua/ua/print/102155-suddi_obgovorili_analiz_praktiki_zvilnennya_vid_kriminalnoi_.html

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

ККУ передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:

Виправдання — основне завдання якого полягає у поновленні порушених прав (в значенні відновлення справедливості та визнання невинуватості особи).

Згідно з статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Детальніше див.: Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави"

В Україні з 2019 року впроваджений пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (так зване «відновне правосуддя»), який реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Спочатку Програма діяла у 6 регіонах, а з 2020 року поширена на всю територію України.

Розмежування крадіжки і дрібного викрадення чужого майна

Потрібно розмежовувати кримінальне провопорушення "Крадіжка" та "Дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки" (стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення), оскільки існує різниця між вартістю викраденого майна та санціями, які можуть примінити до винної особи. Дрібне викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у данному випадку дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня поточного року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", він дорівнює 3028 гривень. Отже дії особи будуть підпадати під дрібне викраденням чужого майна, якщо не будуть перевищувати (0,2 х (50% х 3028))=302,50 грн. А у разі перевищення зазначеної суми, для особи, яка вчинила крадіжку чужого майна, настає кримінальна відповідальність.

Безоплатна правнича допомога

Безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Якщо Вам необхідна консультація або захисник для надання безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки Вас підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, притягують до адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна, або саме Ваше майно було викрадено, Ви вправі звернутися до найближчого для Вас центру правової допомоги або зателефонувати на єдиний телефонний номер 0 800 213 103

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Крадіжка&oldid=47269