Розбій
Нормативна база
- Конституція України
- Кримінальний кодекс України (далі - КК України)
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"
Загальна інформація
Відповідно до статті 187 КК України розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
Склад злочину
Об’єкт злочину
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Родовим об’єктом є економічні відносини власності як визначальна складова економічної системи держави та суспільства України.
Серед злочинів проти власності розбій є самим суспільно небезпечним діянням.
Безпосередній об'єкт основний - право власності на майно.
Безпосередній об'єкт додатковий - життя та здоров'я потерпілої особи.
Предмет злочину
Предметом злочину є майно, що характеризується сукупністю певних ознак:
- юридична: підкреслює те, що право на майно належить власнику на законній підставі і він здійснює свої повноваження по володінню, використанню та розпорядженню майном як власним. В окремих випадках особа володіє майном з певних правових підстав, наприклад, на умовах договорів оренди, позички, побутового прокату, чи володіє майном з тих чи інших фактичних підстав, наприклад, володіння чужим знайденим майном або таким, що випадково опинилось у особи;
- економічна: майно завжди має мінову і споживчу вартість, тобто здатне задовольняти матеріальні і інші пов’язані з ними потреби людини. Вираженням вартості предмета є його грошова оцінка, тобто ціна, яка становить сутність вартості;
- соціальна: предмети створені працею людини, є її результатом і як такі мають певну значущість (цінність) для людини і суспільства;
- фізична: майно – це предмети матеріального світу: речі, гроші, цінні папери, документи, що є еквівалентом вартості, якими можна заволодіти, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.
Об'єктивна сторона злочину
З об’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу.
Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.
Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
Суб'єктивна сторона злочину
З суб'єктивної сторони розбою передбачає тільки прямий умисел: особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає спричинити таку шкоду.
Обов'язковими суб'єктивними ознаками грабежу є:
- корисливий мотив — спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна;
- корислива мета — збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.
Суб’єкт злочину
Суб'єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність.
Суб'єктом розбою є фізична, осудна особа, яка досягла 14-ти років до моменту вчинення грабежу.
Кваліфікуючі ознаки
Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства
Під насильством розуміється:
- фізичне насильство - небезпечне суспільно небезпечне для життя та здоров'я потерпілої особи які охоплюють: умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості та важкі тілесні ушкодження, замах на вбивство, вбивство.
- психічне насильство - реальна погроза застосуванням зазначеного фізичного насильства, у тому числі погроза вбивства.
Розбій вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій (повторно) або бандитизм
- Повторність розбою відповідно до примітки 1 до статті 185 КК України має місце, коли розбій вчинений після розбою, або коли він вчинений після злочинів, передбачених статтями 185, 189–191, 187, 262 КК України.
- Для повторності розбою не має значення, чи була особа засуджена за попередній злочин. Повторність розбою виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята (частина четверта статті 32 КК України).
- Вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб матиме місце, коли грабіж спільно вчинили дві або більше особи, які заздалегідь, до початку грабежу, домовилися про спільне його вчинення (частина друга статті 28 КК України). Домовленість на спільне вчинення грабежу повинна мати місце до початку вчинення злочину, тобто до виконання тих дій, що утворюють об’єктивну сторону грабежу.
Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище
Житло – це приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). До житла дорівнюються і його складові частини, де може зберігатися майно (балкон, льох тощо), за винятком господарських приміщень, не пов’язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо).
Приміщення – це різного роду споруди, будови, в яких постійно чи тимчасово знаходиться майно: крамниця, елеватор, база, промислове підприємство, музей тощо.
Інше сховище – будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо). Це може бути контейнер, товарний вагон, охоронюваний загін та ін.
Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів тощо). Обов’язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно. Із суб’єктивної сторони проникнення вчинюється обов’язково з метою грабежу.
Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень
Розбій у великих розмірах: сума заподіяної шкоди якого в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Розбій, вчинений в особливо великих розмірах: сума заподіяної шкоди в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Розбій вчинений в умовах воєнного або надзвичайного стану
Розбій, вчинений організованою групою: в готуванні або вчиненні розбою брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2023 р. 50 % прожиткового мінімуму становить 1342 грн.
Санкція (покарання)
За напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Вчинення розбою за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна.
За вчинення розбою, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Вчинення розбою, спрямованного на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Відмежування насильницького грабежу від розбою. Кваліфікація дій у разі переростання грабежу в розбій відповідно до рішень суду
При відмежуванні насильницького грабежу від розбою має місце конкуренція кримінально-правових норм, з яких лише одна відображає юридичні ознаки вчиненого злочину, й одночасному застосуванню щодо одного й того самого діяння відповідні статті Особливої частини КК України не підлягають. Критерієм розмежування насильницького грабежу та розбою є характер і тяжкість застосованого насильства як способу заволодіння чужим майном: при розбої воно є небезпечним для життя і здоров’я, а при грабежі такої небезпеки не несе. Якщо ж кілька послідових дій, об’єднаних єдиним умислом, містять ознаки різних злочинів, передбачених конкуруючими кримінально-правовими нормами, вчинене підлягає єдиній кваліфікації за ознаками більш тяжкого з них. Виходячи з наведеного діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном, яке було розпочато як грабіж, однак під час розвитку подій переросло у розбій, підлягає кваліфікації лише за ст. 187 КК України за ознакою більш тяжкого насильства. Окрема кваліфікація початкових дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України є зайвою і не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність. З відповідним рішення Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 686/8655/15-к можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133433
Судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду
Якщо обвинувачений заволодів майном потерпілого, погрожуючи йому кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю, з використанням якої йому могли б бути спричинені тілесні ушкодження, то вказані дії слід кваліфікувати як розбій (ст. 187 КК України) Детальніше з текстом постанови ВС від 01.06.2021 у справі № 331/706/19 (провадження № 51 -1993км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495646.
Форма висловлення погрози під час вчинення розбійного нападу не обмежується конкретними словами про можливе застосування насильства. Вона має місце і тоді, коли винна особа, зокрема, своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об'єктивно може оцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров'ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована, а в потерпілого дійсно таке враження складається Детальніше з текстом постанови ВС від 24.05.2021 у справі № 706/882/19 (провадження № 51-444км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286234.
Як розбій (ст. 187 КК України) слід кваліфікувати дії особи, яка під час нападу з метою заволодіння чужим майном заподіяла потерпілій особі удар металевим прутом та в подальшому придушила її за шию, що створює реальну небезпеку для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками є насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого 25 Огляд судової практики ККС ВС Детальніше з текстом постанови ВС від 28.09.2021 у справі № 629/7158/18 (провадження № 51-2094км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100000476.
Якщо при вчиненні розбою винний вилучає майно із житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, застосовуючи при цьому погрозу насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, до особи, яка відповідно має такий доступ, використовуючи таким чином вказану особу, що діє під психічним примусом (ч. 2 ст. 40 КК України), то його дії слід кваліфікувати як розбій, вчинений з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 187 КК України), оскільки за вказаних обставин винний здійснює опосередковане проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу Детальніше з текстом постанови ОП від 07.06.2021 у справі № 755/7958/17 (провадження № 51-1372кмо20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628502.
Виконавцем розбою (ст. 187 КК України) є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка разом з іншими співучасниками виконала дії, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Дії співвиконавця розбою кваліфікуються лише за статтею Особливої частини КК та не потребують додаткової кваліфікації за ч. 1 ст. 29 чи ч. 2 ст. 27 КК України Детальніше з текстом постанови ВС від 13.04.2021 у справі № 621/6762/18 (провадження № 51-6322км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96282063.
Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров'я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Детальніше з текстом постанови ВС від 16.03.2021 у справі № 234/7453/17 (провадження № 51-5423км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708464.
