Підстави повернення обвинувального акта прокурору

Нормативна база:

• Кримінальний процесуальний кодекс України

Поняття обвинувального акту

Обвинувальний акт - це кримінальний процесуальний акт, в якому відображається рішення слідчого, затверджене прокурором, чи самого прокурора про закінчення досудового розслідування і переведення обвинувачення до суду.
В обвинувальному акті:

• викладаються юридично значимі обставини кримінального правопорушення;
• надається юридична кваліфікація кримінального правопорушення.

Підстави складання обвинувального акту

Підставами складання обвинувального акту є:

1. повідомлення особи про підозру;
2. обґрунтованість підозри достатньою сукупністю доказів;
3. відсутність підстав закриття кримінального провадження.

Значення рішення про складання обвинувального акту

1. це рішення обумовлює розвиток кримінального провадження, перехід його із стадії досудового розслідування в судові стадії;
2. обвинувальним актом визначаються межі судового розгляду справи;
3. після спрямування обвинувального акту прокурором до суду підозрюваний набуває процесуального статусу "обвинувачений".

Нормативні вимоги до обвинувального акту

Обвинувальний акт має відповідати таким вимогам:

• бути об'єктивним (мають бути викладені лише достовірно встановлені обставини кримінального правопорушення);
• визначеним (однозначним), а не альтернативним щодо кваліфікації кримінального правопорушення;
• юридично обґрунтованим, з посиланням на норми права;
• у обвинувальному акті слід уникати надмірно натурального опису злочинних дій, що мають жорстокий або інтимний характер;
• текст має відповідати вимогам щодо граматики, лексики тощо.

Зміст обвинувального акту регламентований у ч. 2 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК України) . З обвинувальним актом ніхто із учасників досудового розслідування не ознайомлюється.

Підстави повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання

Процесуальні порушення, які служать у правозастосовній діяльності підставою для повернення обвинувального акта прокурору з підготовчого судового засідання:

1. щодо неналежного надання копії обвинувального акту;
2. щодо невідповідності обвинувального акту статусу офіційного документу;
3. щодо порушень конкретизації злочину та невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України;
4. обставини, які вказують на те, що обвинувальний акт підписаний особою, яка не наділена повноваженнями;
5. щодо невідповідності реєстру матеріалів досудового слідства.

Групи підстав повернення обвинувального акту прокурору

Дивлячись на ухвали районних та апеляційних судів, у наукових джерелах з підстав повернення обвинувальних актів прокурору, можемо виділити такі їх групи:

1. організаційно-формального характеру;
2. невідповідність нормам КПК України (ст.ст. 291, 293, 109, 110);
3. неузгодженість між собою рівних за значенням законодавчих актів;
4. різне праворозуміння та правозастосування норм КПК України;
5. усунення перешкод для оперативної, якісної та ефективної підготовки справи до судового розгляду.

До найбільш поширених підстав повернення обвинувального акта належать, зокрема, недотримання п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, коли в обвинувальному акті не повністю викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, а також відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що є недопустимим. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак. Досить часто (навіть у вироках), судді пишуть: «…скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.191 Кримінальний кодекс України ( далі - КК України), а саме — привласнив чи розтратив чуже майно, яке було йому ввірене чи перебувало в його віданні». Це є наслідком або неконкретного формулювання обвинувачення, або, як правило, відсутності такого формулювання. Нерідко в обвинувальному акті викладені лише зміст підозри, а також частина тих фактичних обставин правопорушення, у вчиненні якого підозрювалася особа, і правова кваліфікація. За таким «обвинувальним актом» особа має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки відповідно до положень ст.277 КПК України це становить зміст повідомлення про підозру. Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист і, як наслідок, має бути беззаперечною підставою для скасування вироку.