Виклик екстреної (швидкої) медичної допомоги

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття "екстрена медична допомога"

Екстрена медична допомога – медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

Виклик екстреної медичної допомоги – повідомлення про невідкладний стан людини і місце події та/або звернення про необхідність надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103 чи за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112.

Невідкладний стан людини – раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Місце події – територія, приміщення або будь-яке інше місцезнаходження людини у невідкладному стані на момент здійснення виклику екстреної медичної допомоги.

До уваги киян! З 1 вересня 2018 року всі бригади невідкладної медичної допомоги Києва переходять у підпорядкування Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва. Звернутись за екстреною та невідкладною медичною допомогою кияни тепер можуть за єдиним номером 103.

Система екстреної медичної допомоги

Система екстреної медичної допомоги адміністративно-територіальної одиниці (частина перша статті 5 Закону України "Про екстрену медичну допомогу") включає:

  • центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф - заклад охорони здоров'я (далі - ЗОЗ), основне завдання якого – забезпечення організації та надання екстреної медичної допомоги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (стаття 7 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

Центр у своїй структурі має оперативно-диспетчерську службу. Вона забезпечує у цілодобовому режимі:

  1. прийняття, формування та передачу інформації про виклики екстреної медичної допомоги;
  2. інформаційну підтримку та координацію дій бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги і закладів охорони здоров’я щодо надання екстреної медичної допомоги.
  • станція екстреної (швидкої) медичної допомоги - ЗОЗ, основне завдання якого – забезпечення постійної готовності бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги до надання екстреної медичної допомоги у цілодобовому режимі та координація їх діяльності з оперативно-диспетчерською службою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на території відповідної адміністративної одиниці (стаття 9 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").
  • бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі -Бригади) - це структурна одиниця станції екстреної (швидкої) медичної допомоги або центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завданням якої є надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані безпосередньо на місці події та під час перевезення такої людини до ЗОЗ (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").
  • відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (далі - Відділення) - це структурний підрозділ багатопрофільної лікарні, в якому у цілодобовому режимі забезпечується надання екстреної медичної допомоги (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

Хто має на право на екстрену (швидку) медичну допомогу

Кожен громадянин України та будь-яка інша особа мають право на безоплатну, доступну, своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу.

Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, забезпечуються екстреною медичною допомогою відповідно до Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, та компенсації вартості медичних послуг і лікарських засобів, наданих іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово проживають або перебувають на території України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 року № 121.

Отримання екстреної (швидкої) медичної допомоги

Отримати екстрену медичну допомогу можна звернувшись до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або викликавши екстрену медичну допомогу.

Відмова у прийнятті пацієнта, який потребує екстреної медичної допомоги, або несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги пацієнту, який її потребує, не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом (частина шоста статті 3 Закону України "Про екстрену допомогу").

Надання медичної допомоги пацієнтам, доставленим Бригадами, які направляються медичними працівниками та особам, які самостійно звернулися до Відділення, забезпечується у цілодобовому режимі (пункт 3 Типового положення про відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 вересня 2020 року № 2179).

Порядок надання екстреної медичної допомоги особам, узятим під варту або яким призначено покарання у виді позбавлення волі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1122.

Див. додатково консультацію: Порядок надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.

Порядок виклику екстреної (швидкої)медичної допомоги

Для виклику екстреної медичної допомоги треба зателефонувати за номером 103 (єдиний телефонний номер виклику екстреної медичної допомоги) або номером 112 (єдиний телефонний номер виклику екстреної допомоги ). Виклик безоплатний.

Виклик приймається диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. З метою контролю якості надання послуг, здійснюється аудіозапис виклику та реагування на нього, які підлягають зберіганню протягом 3 років (частина третя статті 8 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

Диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі - Диспетчер) визначає стан пацієнта та обставини подій виклику відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги, визначеного Міністерством охорони здоров'я України, а також визначає чи належить виклик до категорії критичних, екстренних, неекстренних, або непрофільних звернень. Критерії розподілу звернень залежно від стану пацієнта, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1271 "Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події").

КРИТИЧНІ ЕКСТРЕНІ НЕЕКСТРЕНІ НЕПРОФІЛЬНІ
Звернення стосовно хворих/постраждалих при невідкладних станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів. Звернення стосовно хворих/ постраждалих при невідкладних станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги Звернення стосовно постраждалого/хворого, стан якого не є невідкладним та відстрочення надання медичної допомоги якому не призведе до погіршення стану здоров’я, проте хворий/постраждалий потребує оцінки стану здоров’я медичним працівником. Звернення стосовно постраждалих/хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання

медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад

екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Хворий/постраждалий не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці, у разі потреби

йому може бути надано дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Супроводжується:
  • відсутністю дихання;
  • неефективним диханням;
  • ознаками масивної крововтрати/кровотечі;
  • порушенням свідомості;
  • ознаками кровотечі;
  • ознаками гострого коронарного синдрому;
  • ознаками гострого мозкового інсульту;
  • розладами дихання;
  • іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги;
Зумовлений
  • усіма видами травм різної етіології;
  • впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо);
  • інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо;
  • гострими та хронічними захворюваннями.
  • усіма видами травм різної етіології;
  • впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо);
  • інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо;
  • гострими та хронічними захворюваннями.
Час прибуття на виклик
10 хвилин з моменту надходження звернення до Диспетчера (у випадку виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги (ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25 % випадків) 20 хвилин з моменту надходження звернення до Диспетчера (у випадку виникнення обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги (ускладнений дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 15 % випадків) Диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, або таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У разі відсутності такої можливості диспетчер напрямку направляє до пацієнта бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, що не виконує критичні або екстрені виклики. Диспетчер рекомендує пацієнту звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. У разі потреби відповідальний медичний працівник оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен надати дистанційну медичну консультацію щодо причини звернення.

Диспетчер направляє до пацієнта Бригаду, якщо виклик відноситься до категорії екстрених. Бригада має прибути на місце події за 10 хвилин у містах, та за 20 хвилин поза межами міста з моменту надходження звернення до диспетчера. Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин (постанова Кабінет Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1119 "Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події").

У випадках агресивної поведінки хворих, постраждалих або оточуючих їх осіб, зокрема тих, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, гострого психічного розладу і становлять загрозу для здоров'я або життя медичних працівників Бригади, надання медичної допомоги і транспортування хворих або потерпілих здійснюються у присутності співробітників Національної поліції (пункт 5 Правил виклику бригади швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2009 року № 370).

Дії при виявленні людини у невідкладному стані

У випадку виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги, та на місці події немає медичних працівників, необхідно:
→ негайно викликати екстрену медичну допомогу або повідомити про виявлену людину у невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події;
→ за можливості допомогти транспортувати людину до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, де вона зможе отримати необхідну допомогу.

Кожен, хто виявив людину у невідкладному стані, має право звернутися до інших людей, підприємств, установ та організацій з проханням надати транспортний засіб для перевезення такої людини до найближчого місця медичної допомоги, які не мають право відмовити без поважних причин. Перевезення здійснюється безкоштовно.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері надання екстреної медичної допомоги

Може мати місце дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, цивільно-правова відповідальність за:

  • ненадання без поважних причин на місці події домедичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;

Домедична допомога – невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи (абз 13 частини першої статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").
Особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані, є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги (стаття 12 Закону України "Про екстрену медичну допомогу").

  • ненадання без поважних причин на місці події необхідної медичної допомоги або необґрунтовану відмову у її наданні;

Надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані на місці події, під час перевезення та у ЗОЗ здійснюється відповідно до медичних показань на основі клінічних протоколів і стандартів екстреної медичної допомоги, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Див. додатково консультацію: "Право на застосування міжнародних протоколів лікування".

  • ненадання без поважних причин наявного транспортного засобу для безоплатного перевезення людини, яка перебуває у невідкладному стані, до найближчого до місця події відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або необґрунтовану відмову у здійсненні такого перевезення;
  • несвоєчасне надання екстреної медичної допомоги або створення перешкод у її наданні;
  • невиконання без поважних причин розпоряджень оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф або бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги щодо надання необхідної невідкладної медичної допомоги пацієнту, який перебуває у невідкладному стані, що загрожує життю такого пацієнта;

Якщо під час перевезення Бригадою пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, у його стані виникли раптові ускладнення, які не можуть бути усунуті медичними працівниками цієї бригади, такий пацієнт доставляється до найближчого закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування, де йому може бути надано необхідну медичну допомогу відповідно до його стану. Відмова у наданні медичної допомоги такому пацієнту або створення перешкод у її наданні не допускається і тягне за собою для осіб, які її допустили чи здійснили без поважних причин, відповідальність, визначену законом.

Відповідно до медичних показань у ЗОЗ пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані, вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога надається безоплатно і без направлення (статті 352 – 353 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я").

  • необґрунтовану відмову у передачі та прийнятті викликів екстреної медичної допомоги.

Необґрунтований виклик швидкої

Громадяни, які здійснили завідомо неправдивий виклик Бригади та/або вчинили хуліганські дії стосовно медичного працівника Бригади, завдали шкоди його здоров'ю або майну, відповідають згідно з законодавством України, зокрема статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачене покарання за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, що тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень).

Інформація про місце перебування особи, якій була надана екстрена допомога

Інформацію про місце перебування хворих, постраждалих, яким була надана допомога Бригадою, надається інформаційно-довідковою структурою оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, без зазначення діагнозу (пункт 12 Правил виклику бригади швидкої медичної допомоги, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2009 року № 370).

Правова консультація розроблена ГО "Медичний проектний центр" за підтримки українсько-канадського проекту "Доступна та якісна правова допомога в Україні"
Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Виклик_екстреної_(швидкої)_медичної_допомоги&oldid=25228