Вибір банківської установи для виплати/отримання заробітної плати
Нормативна база
Статтями 43 та 46 Конституції України встановлено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оплату праці», забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
Після запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку роботодавець отримав змогу формувати відомість на зарахування заробітної плати працівникам із зазначенням номера рахунку працівника за стандартом IBAN, у тому числі рахунку, який працівник самостійно відкрив у банку за власним вибором.
За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Жодним законом України не передбачено обов'язку працівника укладати договір про відкриття рахунку для виплати заробітної плати з банком, вказаним Роботодавцем.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином не має законних підстав примушувати працівника отримувати заробітну плату в банку вибраному Роботодавцем.
Часто як аргумент на користь «централізації» використовується припущення, що бухгалтерії не зручно перераховувати гроші в різні банки.
Але тут є кілька вагомих «Але»:
- 1. У всіх програмах обліку та системах «клієнт-банк» достатньо лише раз ввести реквізити рахунку, і щомісяця перераховувати кошти автоматично в один «клік».
- 2. Бухгалтери великих підприємств мають справу з рахунками покупців та постачальників, відкритих у десятках банків, і така «незручність» не заважає підприємствам вчасно виконувати чи отримувати платежі.
- 3. У малих підприємствах проблеми вибору працівниками різних банків для отримання заробітної плати взагалі не існує.
Кожен має право вільно обирати банк, в тому числі і для отримання заробітної плати. Це право захищене Законами та Конституцією України.
Таким чином договір про відкриття «зарплатного» рахунку, який під примусом роботодавця укладає з банком працівник, може бути визнаний недійсним.
