Запобігання адміністративним правопорушенням
Запобігання вчиненню адміністративних правопорушень - це соціально спрямована діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян з виявлення причин та умов вчинення адміністративних правопорушень, ліквідації факторів, які сприяють формуванню антигромадських установок громадян, та забезпечення під час здійснення такої діяльності прав та свобод громадян.
Відповідно до ст. 6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
Особливості заходів адміністративного запобігання:
• застосовуються за умови відсутності протиправного діяння;
• є профілактичними заходами;
• застосовуються з метою попередження, недопущення правопорушень;
• забезпечення громадського порядку і громадської безпеки під час надзвичайних ситуацій;
• попередження настання шкідливих наслідків у цих ситуаціях.
Крім того, слід зазначити, що чіткого переліку заходів адміністративного попередження не існує ані в законодавстві, ані в спеціалізованій літературі. Через це у законодавчих актах іноді трапляється плутанина, а в літературі можна побачити називання заходів адміністративного попередження заходами припинення.
До заходів адміністративного попередження відносять:
• перевірку документів;
• вимогу припинення окремих дій;
• огляд речей та/або особистий огляд;
• тимчасове обмеження доступу громадян до окремих ділянок місцевості;
• обмеження руху транспорту або пішоходів на окремих ділянках вулиць або автомобільних шляхів;
• закриття ділянок кордону;
• облік та офіційне застереження осіб;
• обстеження (як різновид огляду);
• право входити на територію та в приміщення підприємств, установ, організацій, житлових та інших приміщень громадян;
• обмеження прав громадян, пов'язаних із станом здоров'я, введення карантину при епідеміях та епізоотіях;
• безоплатне використання транспортних засобів і засобів зв'язку в надзвичайних ситуаціях;
• ревізування;
• контроль, наглядові перевірки;
• внесення подання про усунення умов і причин, які сприяють вчиненню правопорушень;
• огляд медичного стану осіб і санітарного стану підприємств громадського харчування;
• адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також за особами, засудженими до кримінального покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Перелік не є вичерпним.