Порядок працевлаштування іноземців та осіб без громадянства

Нормативна база

1. Закон України "Про зайнятість населення"
2. постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 року № 437 "Питання видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства"
3. Цивільний процесуальний кодекс України

Застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні

Підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 42 Закону України "Про зайнятість населення").
Дозвіл видається роботодавцю на застосування праці:

• іноземців чи осіб без громадянства за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, спроможні виконувати відповідний вид роботи;
• іноземців чи осіб без громадянства за умови достатнього обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
• іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в межах такого договору (контракту), не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору (контракту);
• іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії “внутрішньокорпоративні цесіонарії”;
• іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Куди звернутися

Територіальні органи Державної служби зайнятості в областях, мм. Києві та Севастополі за місцезнаходженням підприємства, установи, організації.

Вартість

Розмір плати за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства становить чотири мінімальні заробітні плати
Плата за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства не справляється для:

1. осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту;
2. осіб, які подали документи для продовження дії дозволу.

Перелік та зразки необхідних документів

Для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства роботодавець подає територіальному органові Державної служби зайнятості в областях, мм. Києві та Севастополі:

1. заяву встановленого зразка (згідно з додатком до Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 року № 437 (далі - Порядок);
2. копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства (повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку);
3. копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
4. дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
5. документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання перелік яких визначено МОЗ (повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку);
6. довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;
7. довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;
8. довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження. (повинні бути перекладені на українську мову, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку);
9. довіреність, що посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця із вчинення дій щодо оформлення дозволу, якщо такі дії вчиняє не керівник підприємства, установи, організації.
   

Роботодавець додатково подає для отримання дозволу щодо іноземців чи осіб без громадянства:

1. копію договору (контракту), укладеного між вітчизняним та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, що направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) (для отримання дозволу для іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договору (контракту));
2. рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця чи особи без громадянства на роботу в Україну та копію контракту, укладеного між іноземцем чи особою без громадянства та іноземним суб’єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні (для отримання дозволу щодо іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ);
3. копії установчих документів, засвідчених в установленому порядку (якщо особа претендує на зайняття посади керівника, заступника керівника або іншої керівної посади за умови, що такий іноземець чи особа без громадянства є засновником або учасником підприємства, установи, організації);
4. засвідчені нотаріально копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права і (або) суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право) (якщо особа претендує на зайняття посади, яка передбачає створення об’єктів авторського права та (або) суміжних прав як основний трудовий обов’язок).

У разі коли такі документи видані за межами України, вони повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та подані разом із засвідченим в установленому порядку перекладом на українську мову.

Для отримання дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, роботодавець подає:

• заяву встановленого зразка (згідно з додатком до Порядку);
• копії рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та довідки про звернення за захистом в Україні;
• дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра.

Для продовження дії дозволу роботодавець подає територіальному органові не пізніше ніж за 20 і не раніше ніж за 40 календарних календарних днів до закінчення дії дозволу:

• заяву встановленого зразка (згідно з додатком до Порядку)
• дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
• довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

Інші документи, у разі внесення до них змін.

Строки розгляду

Територіальний орган Державної служби зайнятості в областях, мм. Києві та Севастополі протягом семи робочих днів з дня реєстрації документів приймає рішення щодо видачі, відмови у видачі, продовження дії, відмови у продовженні дії або анулювання дозволу.

Рішення оформлюється наказом територіального органу та не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дня його прийняття надсилається роботодавцю поштою з повідомленням про вручення та електронною поштою із зазначенням платіжних реквізитів для здійснення плати за видачу дозволу і розміщується на офіційному веб-сайті територіального органу із зазначенням таких платіжних реквізитів.

Після прийняття рішення територіального органу про видачу дозволу роботодавець перераховує кошти на зазначений територіальним органом рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що підтверджується квитанцією про внесення плати.

У разі невнесення роботодавцем такої плати протягом 10 робочих днів з дня отримання ним рішення про видачу дозволу, надісланого поштою з повідомленням про вручення, таке рішення скасовується.

Територіальний орган оформляє та видає дозвіл за умови звернення роботодавця не пізніше ніж через три робочих дні з дати зарахування коштів на рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зазначений територіальним органом.

Підстави для відмови у видачі, продовженні дії дозволу

Рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу приймається в разі:

1. наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування
2. невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії);
3. наявності, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
4. наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України “Про зайнятість населення”;
5. невідповідності поданих роботодавцем документів вимогам Порядку;
6. недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;
7. наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
8. відбування іноземцем чи особою без громадянства на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження;
9. порушення строків, зазначених у пунктах 5 і 9 Порядку;
10. неподання копій документів, що ідентифікують об’єкт авторського права та (або) суміжних прав автора і засвідчують авторство (авторське право).

Дозвіл анулюється у разі:

1. неподання роботодавцем копії укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;
2. припинення трудового договору (контракту) з іноземцем чи особою без громадянства;
3. встановлення недостовірності даних, що містяться у поданих роботодавцем документах;
4. набрання обвинувальним вироком суду, за яким іноземця чи особу без громадянства засуджено за скоєння злочину, законної сили;
5. наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;
6. встановлення факту застосування праці іноземця чи особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі, або іншим роботодавцем;
7. рішення територіального органу або підрозділу ДМС про визнання іноземця або особи без громадянства біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту;
8. невикористання іноземцем чи особою без громадянства права на оскарження рішення територіального органу чи підрозділу ДМС про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або у разі остаточного вирішення питання про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Порядок оскарження

Рішення про відмову у видачі дозволу, продовженні його дії, анулювання дозволу може бути оскаржене в Державній службі зайнятості не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати його отримання роботодавцем або суду.

Випадки працевлаштування іноземців та осіб без громадянства без дозволу

Без передбаченого дозволу здійснюється працевлаштування:

1. іноземців, які постійно проживають в Україні;
2. іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3. іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4. представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5. працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6. спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7. працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8. працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9. священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10. іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11. іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
12. інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.