Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі
Нормативна база
- Цивільний кодекс України
- Цивільний процесуальний кодекс України
- Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
- Закон України «Про судовий збір»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 "Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним"
- Роз'яснення Міністерства юстиції України від 13 жовтня 2011 року "Деякі аспекти набуття права власності на об'єкти безхазяйного нерухомого майна"
Загальні положення
Річ – предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (стаття 179 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)
Безхазяйна річ (майно) – річ, яка не має власника або власник якої невідомий (частина перша статті 335 ЦК України).
Нерухомі речі (нерухоме майно, нерухомість) – земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України).
Власник – будь-яка особа, яка на законних підставах володіє, користується і розпоряджається належним їй майном.
Відумерла спадщина – комплекс майнових прав та обов'язків, які у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, за рішенням суду переходять у власність територіальної громади сільської ради.
Суб'єкти виявлення безхазяйної речі (майна) чи відумерлої спадщини – будь-яка фізична чи юридична особа, якій стало відомо про місцезнаходження такої речі чи майна.
Отже, відповідно до частини першої статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. В такому контексті поняття «не має власника» та «власник невідомий» об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.
Виявлення та облік безхазяйного нерухомого майна
Виявлення речі
Суб'єкти господарювання та громадяни, яким стало відомо про нерухоме майно, що не має власника або власник якого невідомий, повідомляють про це органи місцевого самоврядування, на території якого воно розміщено.
Облік безхазяйної речі
Безхазяйна нерухома річ береться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування (заявника), на території якого воно розміщене шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку (частина друга статті 335 ЦК України).
Під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно, щодо якого подано таку заяву (пункт 83 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).
За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічну інвентаризацію відповідного закінченого будівництвом об'єкта чи об'єкта незавершеного будівництва, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік (пункт 84 Порядку).
Відмова у взятті на облік
За наявності підстав для відмови у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.
У задоволенні заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна може бути відмовлено у разі, коли:
- безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону;
- із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа;
- у Державному реєстрі прав на нерухоме майно наявні записи про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік;
- у Державному реєстрі прав на нерухоме майно відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності на таке майно (у разі, коли підставою для взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності) (пункт 87 Порядку).
Прийняття рішення про взяття на облік речі
Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідні відомості (пункт 85 Порядку).
Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (пункт 86 Порядку).
За результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна документи, подані заявником, зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років (пункт 88 Порядку).
Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.
Інформування про безхазяйну річ
Цивільним кодексом України не визначено суб'єкта, на якого покладається обов'язок інформувати громаду (суспільство) про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного. Однак, цілком виправданою вбачається думка про те, що таким суб'єктом є відповідний орган місцевого самоврядування. Адже саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйну нерухому річ, а тому необхідність забезпечення дотримання такої складової процедури набуття права власності (на рівні з дотриманням строку - 1 рік) як офіційне оприлюднення інформації про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік (без дотримання якої унеможливлюється прийняття судом відповідного рішення), є його прерогативою, оскільки покликана забезпечити від прийняття судом рішення не на його користь із зазначених підстав.
Про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації (частина друга статті 335 ЦК України).
Порядок набуття права власності на безхазяйне майно
Підстави для звернення до суду
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність (частина друга статті 335 ЦК України). Таким чином, для звернення до суду про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність необхідно:
- взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
- з дня взяття на облік майна має минути більше року;
- можливих власників майна не встановлено.
Порядок звернення до суду
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядаються в порядку окремого провадження.
Глава 8 розділу IV ЦПК України встановлює порядок розгляду судами справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.
У заяві про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади окрім загальних вимог для процесуальних документів, повинно бути зазначено:
- яку нерухому річ заявник просить передати у власність територіальної громади;
- основні характеристики нерухомої речі;
- посилання на документи про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно;
- друковані засоби масової інформації, в яких було зроблено оголошення про взяття відповідної нерухомої речі на облік.
Вартість судового збору
Судовий збір за подання до суду заяви про передачу нерухомої речі у комунальну власність встановлено підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого сума судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Порядок розгляду судом справи
Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участю заявника з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб (стаття 332 ЦПК України).
Суд відмовляє в прийнятті заяви про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади:
- якщо вона не взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно;
- або якщо заяву подано до закінчення одного року з дня взяття її на облік.
Суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади. Право комунальної власності, що виникає на підставі даного рішення суду, підлягає державній реєстрації, відповідно вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Набуття права власності на безхазяйні речі за набувальною давністю
Частиною третьою статті 335 ЦК України передбачено, що безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 ЦК України (набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився, на знахідку, бездоглядну домашню тварину, скарб відповідно).
Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном - протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Детальніше див.: Набувальна давність.
