Виникнення права власності на скарб
Нормативна база
- Конституція України
- Цивільний кодекс України
- Кримінальний кодекс України
- Закон України "Про охорону культурної спадщини"
- Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"
- Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними"
Поняття скарбу
У відповідності до частини 1 статті 343 Цивільного кодексу України скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності.
Важливою інформацією є те, що на відміну від знахідки, речі, які є скарбом, не вибули з володіння власника поза його волею (не були втрачені), а були спеціально заховані ним у землі або іншим способом.
Не є скарбом речі, власник яких невідомий або не втратив право власності на них за законом (не минули строки набувальної власності).
Суб'єктами відносин власності з приводу скарбу можуть бути:
- особа, яка виявила скарб;
- власник майна, у якому скарб був прихований;
- органи поліції;
- органи місцевого самоврядування;
- відповідальний державний орган, уповноважений вести облік, зберігати та вчиняти інші дії щодо розпорядження пам'яткою історії та культури.
Набуття права власності на скарб
Особа, яка виявила скарб, набуває право власності на нього, що передбачено частиною 2 статті 343 Цивільного кодексу України.
Якщо скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього.
При виявлення скарбу особою, яка здійснювала розкопки чи пошук цінностей без згоди на це власника майна, в якому він був прихований, право власності на скарб набуває власник цього майна. Якщо раніше скарб вважався власністю держави, то тепер він поступає у власність особи, якій належить майно, де був схований скарб, та особи, що його знайшла.
УВАГА! У разі виявлення скарбу, що становить культурну цінність відповідно до закону, право власності на нього набуває держава.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини.
Об'єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Крім того, до культурних цінностей належать об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України. Детальний перелік таких об'єктів міститься у статті 1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".
За виявлений скарб виникає право на отримання ВИНАГОРОДИ від держави!
Відповідності до статті 343 Цивільного кодексу України Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди у розмірі до 20 % від його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила Національній поліції або органові місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органові або органові місцевого самоврядування.
Якщо скарб, що становить культурну цінність, був виявлений у майні, що належить іншій особі, ця особа, а також особа, яка виявила скарб, мають право на винагороду у розмірі до 10 % від вартості скарбу кожна.
Слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено чіткої процедури передачі знайденого скарбу уповноваженим органам, не визначено порядку виплати винагороди.
Вартість скарбу встановлюється на підставі оцінки експертних комісій з питань повернення культурних цінностей, створених Міністерством культури та інформаційної політики України.
На осіб, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов'язків положення ст. 343 Цивільного кодексу України не поширюються.
Окремо варто визанчити поняття "Скарб дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" - це приховані у надрах, на поверхні землі, на дні водоймищ дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння або вироби з них, власник яких згідно з чинним законодавством втратив на них право або не може бути встановлений, відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Право власності на такі речі виникає за договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.
Відповідальність за приховування скарбу
Відповідно до статті 193 Кримінального кодексу України незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, - карається штрафом від ста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
Особлива історична, наукова, художня, культурна цінність скарбу визначається у кожному конкретному випадку на підставі експертного висновку з урахуванням не лише їх вартості у грошовому вимірі, а й значення для історії, науки, культури. Формальною ознакою особливої історичної, наукової, художньої чи культурної цінності майна може бути, зокрема, визнання його національним надбанням України.
Слід зазначити, що особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність можуть становити як окремі твори, речі тощо, так і колекції, предметів, які набувають такої цінності лише у своїй сукупності (наприклад, зібрані за певними ознаками стародавні монети, поштові марки, предмети побуту, виробництва, книги тощо, які в окремих примірниках можуть і не являти особливої історичної, наукової, художньої, культурної цінності).
Судова практика
Судова практика розгляду спорів, предметом яких є скарб, установлена лише щодо розгляду судами спорів про передачу права власності на культурні пам’ятки відповідному державному органу з питань охорони культурної спадщини. Точніше кажучи, суди в таких справах приймають єдине можливе рішення – витребувати майно , яке особа набула на підставах, як безхазяйних речей, однак яке становить певну культурну та історичну цінність.
- В Апеляційному суді Тернопільської області “шукач скарбів” просив змінити Вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 24.12.2020 року у справі № 598/1956/20 (провадження № 1-кп/598/296/2020)
- Вирок Коломийського міськрайонного суду у справі №346/3750/24 від 15 липня 2024 року, особу визнано винною у незаконному привласненні знайденого скарбу, який має особливу історичну, наукову, художню та культурну цінність. Призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.